Як відомо, основна ідея медичної реформи — «гроші за пацієнтом». Це означає, що гроші держава виділятиме не на лікарні, а на пацієнта — в середньому 210 гривень на рік. Тобто, якщо у лікаря буде менше пацієнтів, то і заробляти він буде мало.
Вікторія Покоєвчук
Верховна Рада днями частково схвалила медичну реформу, запропоновану Міністерством охорони здоров'я. Але суть її дуже часто не розуміють не тільки пацієнти, а й самі лікарі та управлінці. Ми попросили відповісти на деякі запитання, що стосуються медичної реформи, Вікторію Покоєвчук, заступника начальника охорони здоров'я Рівного, яка нещодавно місяць провела у відрядженні в міністерстві.
— У нас вже були «реформи» в медичній галузі, чим ця особлива?
— До таких кардинальних змін в плані фінансування галузь ще не наближалася. Незважаючи на те, що змінилося уже більше, ніж 20 міністрів охорони здоров'я. Незважаючи на задекларовану в Конституції безоплатну меддопомогу, реально безоплатної медицини у нас немає і не може бути.
— Як зараз фінансується медицина?
— Кошти з державного бюджету у вигляді медичної субвенції розприділяються між лікувальними установами. Їх витрачають на заробітну плату для медперсоналу, комунальні послуги, медикаменти, витратні матеріали для діагностики, лабораторні дослідження. Але ні медичної субвенції, ні додаткових коштів з місцевих бюджетів не вистачає в повному обсязі, аби покрити усі потреби. От тут і з'являються всім ненависні благодійні внески та «подяки» медперсоналу. Але ми на порозі революційних змін, які будуть залежати від прийняття Верховною Радою у другому читанні закону про державні гарантії у галузі охорони здоров'я. Отже, концепція нового фінансування передбачає, що держава бере на себе обов'язок надати населенню безоплатний пакет медичних послуг. До нього входить первинний рівень надання меддопомоги (звернення до дільничного терапевта, педіатра, дільничого лікаря), екстрена меддопомога (реанімація, відділення інтенсивної терапії, бригади швидкої допомоги), паліативна допомога та забезпечення ліками (уже сьогодні фінансується державою програма «доступні ліки», а з 1 липня додасться забезпечення інсуліном). У гарантований пакет безоплатної допомоги на первинному рівні (поліклініка, центр ПМСД, лікарська амбулаторія) ще буде включено огляд лікаря та лабораторні та діагностичні дослідження.
— За що тоді рівнянам доведеться платити у лікарнях?
— Коли парламент проголосує за відповідний закон, тоді буде розроблена єдина методика обрахунку вартості медичної послуги. Найважливіше, що ми очікуємо в ході впровадження реформи, — це єдину для всіх закладів охорони здоров'я методику розрахунку вартості медичних послуг. А все, що не включено до гарантованого пакету послуг, потрапить на співооплату. Заплатити може сам пацієнт, страхова компанія або лікарняна каса. Кожен вид медичної допомоги бути мати свою вартість, а система безкінечних доплат у лікарнях буде знищена. Лякатися цього не потрібно. Такий шлях пройшли усі європейські країни. Адже дозволити собі безоплатну медицину не може жодна з них.
— Чому з 1 липня сімейні лікарі не почали підписувати контракти з пацієнтом?
— Зараз порушений календарний план провадження реформи. Бо закони не проголосовані вчасно у другому читанні. Хоч кожен рівненський медичний заклад продовжив формувати реєстри пацієнтів. Туди вносять усіх, хто проживає на певній території. Від того, скільки осіб вирішить лікуватися в медичному закладі, залежить його фінансування. Бо діятиме новий тип фінансування — гроші за пацієнтом. Відповідно до розрахунків, проведених експертами, буде визначена сума коштів, яка буде виділена на кожного пацієнта протягом року. Середня кількість коштів, яку держава перерахує лікарю, складатиме 210-240 гривень в залежності від віку пацієнта. Якщо сімейний лікар укладе угоди з 2-ма тисячами пацієнтів, то 2000 множимо на 210 = 420?000 гривень. Отже, щомісяця — 35 тисяч гривень. Але це не зарплата лікаря. В цю суми входять ще платня середнього та молодшого медперсоналу і комунальні витрати. Тому зараз без ухвалених розрахунків просто нереально сказати, яка частина з цієї суми піде на зарплату лікаря.
— Для чого у Рівному поліклініки змінили назви на центри ПМСД?
— Зараз весь первинний рівень медицини об'єднали у центрах ПМСД «Центральний», «Північний» та «Ювілейний». Сюди входять служби сімейних лікарів, дільничих терапевтів, педіатри та невідкладна допомога. Це дає нам можливість розділити фінансування між первинним та вторинним рівнем (вузькі спеціалісти такі, як лор, хірург, кардіолог).
— На вашу думку, чи зміниться після укладання угод ставлення лікарів до пацієнтів?
— Відповідальний сімейний лікар (дільничий терапевт та педіатр) буде старатися якісно надавати допомогу та доброзичливо ставитися до пацієнтів, працюватиме в профілактичному напрямку. Їх робота буде спрямована на те, щоб пацієнти не розривали з ним укладених угод. Бо від цього буде залежати їх фінансовий стан. Тоді стане зрозуміло, які лікарі користуються авторитетом. Адже люди матимуть право обрати собі будь-якого лікаря і не обов'язково місцевого.
