25 років тому було створено Службу безпеки України. Втім, справжніх змін структура зазнала відносно недавно — після початку війни на сході. Начальник управління СБУ у Рівненській області Василь Бедрій в інтерв'ю «РВ» розповів, чим нинішня Служба відрізняється від тієї, що була ще кілька років тому, та прокоментував найгучніші справи, які розслідувало управління.
Василь Бедрій
— Більшість наших працівників — 30-річні, тобто ті, хто виріс у незалежній Україні. — розпочав пан Бедрій розмову у своєму кабінеті. — Я починав роботу вже у Службі безпеки України. Неправильно думати, що всі старші люди заражені вірусом соціалізму, бо частину свідомого життя прожили в СРСР. За останні три роки робота СБУ кардинально змінилася. Усе відбувалося на ходу: потрібно було швидко протидіяти противнику, не допустити терористичних актів, проникнення ворога у державні органи та наше життя загалом. Лише тепер прийшло розуміння, що росіяни задовго готувалися до анексії Криму та України, свідомо розвалюючи українську армію та спецслужби, викачуючи стратегічну та тактичну інформацію.
— Багатьох довелося звільнити з управління СБУ на Рівненщині через співпрацю з Росією?
— Якби була інформація про співробітництво з російськими спецслужбами, цю особу притягнули б до кримінальної відповідальності. Таких випадків не було. Проте ми постійно проводимо перевірки, якщо виникає щонайменша підозра про роботу на противника, який намагається дестабілізувати ситуацію в Україні та спровокувати розкол в суспільстві за допомогою засобів, які не мають нічого спільного з мораллю.
— Чому ж, на вашу думку, суспільство досі насторожено ставиться до СБУ? Може, робите щось не так?
— Думаю, суспільство очікує від нас більш рішучих і жорстких дій у ставленні до ворога. Але ми діємо лише у межах повноважень, визначених законом, і перевищувати їх не можемо.
— Можливо, це радше пов'язано з тим, що СБУ звітує про затримання, викриття, але до покарання злочинців (особливо корупціонерів) рідко доходить…
— Звісно, суспільство бажає бачити публічні вироки, чути прізвища, хоча законодавство забороняє оперативникам їх розголошувати до суду, але не ми встановлюємо міру покарання. Це робить суд. І не завжди, на жаль, він чинить правосуддя.
— Є справи, якими управління СБУ на Рівненщині гордиться?
— Таких багато, але, на жаль, не про всі можу говорити, оскільки розслідування ще тривають. Професійним успіхом для нас було затримання торік працівника ФСБ. Він приїхав в Україну для зустрічі з вірогідним агентом, якого сподівався завербувати і за значну грошову винагороду отримати стратегічно важливу інформацію про військові об'єкти області.
Нещодавно наші працівники отримали відзнаки Міністерства культури. Нагадаю, що естонські прикордонники затримали росіянина, який незаконно хотів вивезти знайдений в Україні приблизно тисячолітній меч вікінгів. Розплутавши справу, ми викрили групу контрабандистів, які спеціалізувалися на скупці і вивезенні за межі країні реліквій, вилучили й повернули державі тисячі предметів старовини. Цю справу вже передано до суду.
Наші працівники постійно перебувають у зоні АТО, де затримують бойовиків, агентів ДНР, ЛНР, запобігають диверсіям і терористичним актам.
— А наскільки реальним є тероризм на Рівненщині?
— В області є чимало об'єктів критичної інфраструктури, а в умовах російської агресії треба бути пильними і за сотні кілометрів від передової. Тому ми постійно проводимо антитерористичні навчання, у тому числі й за участю іноземних партнерів, інструктуємо персонал підприємств. У нас цілодобово працює гаряча лінія, і ми просимо громадян негайно інформувати про можливий терористичний злочин.
— Кілька місяців тому виник скандал навколо так званої Поліської народної республіки, яку нібито закликали утворити на півночі області. У нас справді можливе повторення донецьких чи луганських подій?
— Спроби створити фейкові псевдоутворення у різних регіонах держави — частина плану гібридної війни проти України. Такі штучні ідеї час від часу намагаються нав'язати ті, хто перебуває на утриманні в агресора. На Поліссі немає жодних передумов для цього, жодної автономії тут не створили б, навіть якби хто й хотів. Людину, яка агітувала за створення такої структури і отримувала за це кошти з Росії, вже засуджено.
— Незаконний видобуток бурштину не загрожує безпеці держави?
— Проблема видобутку і реалізації бурштину, на жаль, не має чіткого відображення у законодавстві. А поки нема прозорих правил гри, ситуацію будуть розхитувати. Конституційному ладу це не загрожує, але стихійний видобуток і конфлікти бурштинокопачів із правоохоронцями криміналізують ситуацію, створюють небезпеку для місцевих мешканців. За це, як на мене, відповідальність мають нести не стільки копачі, які, можливо, вдаються до таких заробітків, бо не мають іншого виходу, а ділки та скупники, що закликають людей до спротиву правоохоронним органам. Щодо цих осіб ми спільно з іншими правоохоронними органами вживаємо передбачені законом заходи.
— Щонайменше двох працівників управління СБУ за останні рік-півтора звинуватили у корупції, пов'язаній з «кришуванням» незаконного видобутку. Очевидно ж, що вони не єдині…
— Затриманих було відсторонено від посад, слідство в їхніх справах триває, один з них під домашнім арештом, інший — під заставою. Звичайно, війна з «бурштиновою мафією» ще триває. Ми документуємо протиправну діяльність правоохоронців, притягуємо їх до відповідальності. Це не так просто — адже вони обізнані у конспірації, отримують потрібну інформацію…
Проблему можна було б вирішити, ухваливши потрібні закони, які б унеможливили саме поняття «незаконний видобуток». Потрібно чітко виписати умови видобутку бурштину, забезпечити умови для легальних скупок видобутого каміння за адекватною ціною, яка була б меншою за ціну на нелегальному ринку не більш як на 10-15%. Також варто посилити кримінальну відповідальність за нелегальну торгівлю камінням. Законодавчо передбачити екологічні заходи. Окрім того, потрібно ввести кримінальну відповідальність за контрабанду бурштину як сировини. До речі, добре, що Верховна Рада не прийняла пропонований раніше проект закону про видобуток бурштину. Він був просякнутий корупцією.
— Вам особисто пропонували «кришувати» незаконний видобуток?
— Не заперечую, пропонували. Навіть днями. Більшість пропозицій були у завуальованій формі, але за окремими з них триває документування.
— Нещодавно працівники СБУ вилучали документи в обласній раді, що стосуються двох депутатів. Чи насправді можна трактувати їхні дії як причетність до сепаратизму?
— Це покаже слідство. Документи, які вилучили, містять відомості, хто і за яких обставин виносив на розгляд ради питання, що пов'язані з так званою тихою федералізацією, процесами штучного відмежування громад чи територій. Документи дозволять Генпрокуратурі визначити, був все-таки у діях цих депутатів склад злочину чи ні.
— Окрім двох депутатів облради, є на Рівненщині політики чи посадовці, яким теж можна закинути звинувачення у сепаратизмі?
— Кримінальної відповідальності за відстоювання своєї точки зору нема, у нас демократична країна. Відповідальність настає, коли людина намагається використати службові можливості чи авторитет у суспільстві задля шкоди інтересам держави, її територіальній цілісності, конституційному ладу. На жаль, такі люди в області є. Якщо вони перейдуть межу дозволеного, притягуватимемо їх до відповідальності.
— Ви «дякуєте» лікарям, коли звертаєтеся у медзаклади?
— Ні. Але скажу, що корупція у медицині нагадує ситуацію з бурштином. Якщо у галузі чверть століття практично нічого не робили, то сподіватися, що реформа все змінить миттєво — марно. Потрібні роки. У тому числі й для того, щоб подолати так звану побутову корупцію. Ми співпрацюємо з громадськими організаціями, підтримуємо антикорупційні ініціативи. У суспільстві має бути нульова толерантність до таких злочинів.
— Нині популярна фраза: «Не по телефону, можуть прослуховувати». Справді «слухають» всіх?
— Цей міф підживлюють політики, публічні особи для підвищення своїх рейтингів. Сьогодні ця сфера врегульована законом і прозора. На кожне прослуховування потрібен дозвіл суду; аби його отримати, треба обґрунтувати необхідність таких заходів. До речі, не виключено, що можуть слухати якісь бандити, щоб дізнатися банківську інформацію чи відомості для бізнесових конкурентів. Саме у криміналітету вилучали найбільшу кількість незаконних засобів прихованого зняття інформації, у тому числі й дорогі комплекси прослуховування.
