Обіцянки Супрун: дешеві ліки й совісні лікарі

Міністерство охорони здоров'я, яке нині очолює Уляна Супрун, декларує, що повністю змінить медицину в країні. Про реформи, які чекають на пацієнтів та медиків найближчим часом, пані Супрун розповіла під час візиту до Рівного.

Дешевші ліки

Із 1 квітня, обіцяє МОЗ, у країні встановлять референті ціни на ліки 21 групи від серцево-судинних хвороб, астми, цукрового діабету і т.п. Тобто ціни в аптеках на імпортні препарати не повинні будуть перевищувати ціни на них за кордоном. — Виробники, імпортери та розповсюджувачі ліків уже поступово знижують ціни на медпрепарати, — зазначила в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун. — Нині деякі ліки за кордоном коштують чи не удвічі дешевше, аніж в Україні. Це неправильно. Однак ми намагаємося знизити ціни так, щоб певні ліки не зникли на українському ринку і щоб ті, хто їх продає, і далі могли нормально працювати.

Свій лікар

На Рівненщині пані Супрун зустрічалася із сімейними лікарями. Адже цього року вже розпочали реформування первинної ланки медичної допомоги. Із 1 липня, зокрема, пацієнти та лікарі розпочнуть укладати договори. — Дуже важливо мати лікаря, який опікуватиметься вами, займатиметься не лише лікуванням, а й профілактикою хвороб, — зазначила в.о. міністра. - Лікар, з яким підпишете договір, мірятиме ваш тиск, стежитиме за рівнем цукру у крові, виявлятиме хвороби на ранній стадії. Обравши свого лікаря, матимете кому подзвонити, коли буде зле, знатимете, до кого звернутися, якщо потрібно зробити вакцинацію дитині. Не ви шукатимете вакцини, а ваш лікар. Потрібно піклуватися про своє здоров'я, а не йти до медиків, коли вже потрібне серйозне лікування. За словами Уляни Супрун, у договорі між пацієнтом та лікарем будуть прописані обов'язки та права обох сторін. Лікарі, до прикладу, повинні будуть проводити річні обстеження пацієнтів, скринінгові тести на виявлення раку чи серцево-судинних захворювань. А пацієнти будуть зобов'язані виконувати рекомендації лікаря. Договір можна буде укласти у будь-який момент, як і розірвати, проте без нього на людину держава не виділятиме коштів і за прийом у лікаря доведеться платити самостійно.

Державне страхування: з ніг на голову

Якщо нині медичні заклади отримують фінансування з держбюджету відповідно до кількості прописаних на їхній території мешканців, то з впровадженням державного страхування кошти нараховуватимуть не на лікарні чи поліклініки, а на пацієнтів, які звертаються до них. Державне страхування первинної ланки (сімейної медицини) почне діяти цього року, вторинної (лікарень) — наступного, а третинної спеціалізованої — у 2019-му. — Оплачуватиме послуги лікарям та медзакладам за кожного пацієнта Національна служба здоров'я, в яку передаватимуть дані про підписані з пацієнтами договори, - зазначила Уляна Супрун. — Гроші йтимуть за пацієнтом, незалежно, де він прописаний. Якщо ви маєте рівненську реєстрацію, але живете у Києві й відвідуєте там лікаря, то кошти підуть у столицю, а не у Рівне. Окрім того, держава гарантуватиме, якщо пацієнт, який підписав договір із сімейним лікарем, потребуватиме стаціонарного лікування, то держава виплачуватиме кошти на це. Нинішня субвенція переважно йде на оплату комунальних послуг, заробітної плати. Державне страхування ж передбачатиме, що гроші будуть, перш за все, на ліки, матеріали, а тоді вже на зарплату та комуналку. Ми також вимагатимемо від влади областей та міст, щоб вони допомагали коштами на оплату комунальних послуг, ремонти, обладнання. На думку пані Супрун, такий підхід до фінансування медицини дозволить вже за кілька років економити значні суми коштів. Зекономлене вдасться використовувати на допомогу людям, що мають тяжкі недуги. Зокрема, в.о. міністра впевнена, що в Україні розпочнуть робити пересадки серця та кісткового мозку.

«Подяки» у кишені медикам поки залишаються

Уляна Супрун зазначила, що з новою системою фінансування медики почнуть отримувати більше: — Коли лікарі отримуватимуть вищу зарплату, у пацієнтів не буде потреби давати «подяку». Але це забере час. В Україні вже якось прийнято, що лікарі й медсестри не відмовляючись беруть гроші пацієнтів, а ті звикли давати. З часом лікарям, які працюватимуть у програмі державного страхування, заборонять брати кошти від пацієнтів, бо це неправильно. Пацієнт вже заплатив податки, з яких лікарю платять зарплату. Звичка «дякувати» — досить унікальна для України та ще кількох країн, які не відійшли від радянської системи. Якщо потрібно доплатити за певні послуги, то це повинно йти через лікарняну касу, бути оподатковано і відкрито розподілено. Медики повинні отримувати зарплату, на яку заслуговують. Якщо лікар має багато років стажу, багатьох пацієнтів і по кілька операцій на день, то оплата має бути за кожну його дію. Лікар, який сидітиме у кабінеті і нічого не робитиме, не повинен отримувати стільки ж. Так само і медсестри: ті, хто має тихеньку роботу в амбулаторіях, отримуватимуть менше за тих, хто у реанімації по 12 годин на день і присісти не може.

Не лікування, а збереження

Реформа, за словами Уляни Супрун, спрямована на збереження здоров'я українців: — Кожен з нас є потенційним пацієнтом. Щоб бути здоровими, ми повинні знати, як правильно харчуватися, знімати стрес і т.д. Лише цього року нам потрібно 3 млрд. грн. на онкохворих дорослих. Якби раніше була краща профілактика захворювання на рак (зменшення курців, скринінгові тести і т.п.), такої кількості людей не довелося б лікувати хімією та опроміненням. За 5-10 років ефективної профілактики побачимо, що населення почне менше хворіти, українці стануть довше жити і, відповідно, менше коштів йтиме на лікування. За кожну одну гривню, яку ми вкладемо у систему профілактики, ми зекономимо 10 гривень на лікуванні.

Старі матраци у лікарнях зникнуть з чергами

Коли гроші почнуть «ходити за пацієнтом», у тому числі до приватних клінік, заявила пані Супрун, буде достатньо коштів на ремонти та закупівлю нового обладнання. Комунальні медичні заклади будуть вимушені покращити умови, бо інакше втратять пацієнтів, а отже, і фінансування. — Медичні заклади нині не надто добре дбають навіть про елементарні умови для людей, — коментує Уляна Супрун. — Взяти до прикладу черги до лікаря. Чому не можна записувати на прийом кожні 15 хвилин? Уже є програми, які дозволяють онлайн-запис. Тому черги у поліклініках нині — неповага до людей. Хіба у перукарні хтось чекає годинами, поки звільниться спеціаліст? Ні, люди телефонують і домовляються, і коли приходять, їх уже чекає перукар. Чому у перукарні можна так зробити, а у поліклініці ні? Можна, але потрібно трохи попрацювати. І це вигідно не лише для пацієнта, а й для лікаря. Він знатиме, скільки пацієнтів матиме кожного дня, матиме розмірений графік. Проблема із чергами залишилася з радянської системи, коли людина не мала вартості. Ми ж хочемо змінити не лише систему охорони здоров'я, а систему ставлення до громадян. Держава повинна дбати про кожного і цінувати кожну людину.