Млява та не дуже охоче підтримана народними масами війна за тверезість в області триває.
У Рівному міськрада заборонила продаж спиртного у деякі святкові дні та лише у центрі міста. У районах області пішли далі — влада Дубенського району, Кузнецовська та Млинова ввела «сухий нічний закон» на своїй території. Таке ж рішення прийняла нещодавно й Дубровицька міська рада. Але її заборону суд за поданням прокуратури визнав неправомірним, вказавши, що це ущемляє не тільки конституційні права підприємців, а й їхніх клієнтів. Серед своїх аргументів суддя посилається на закон про захист прав споживачів, який гарантує «придбання продукції відповідно до їхніх потреб та без обмежень у часі». Черговий наступ на алкоголізм в області розпочався з травня минулого року. Депутати окремих місцевих рад почали приймати сміливе, але непопулярне рішення — обмежувати продаж алкогольних і тютюнових виробів у нічний час. Підприємці натомість почали активно відстоювати свої права, запевняючи, що втрачають заробітки, і застерігаючи, що заборона дасть зелене світло нелегальним торговцям та самогонщикам. Звична практика розвинених країн, в яких спиртне можна купити тільки у небагатьох магазинах та у відповідний час, на Поліссі приживається з трудом. Адам Кузьмич, міський голова Дубровиці: — Прийняте нами обмеження продажу алкоголю, слабоалкогольних напоїв та пива з 10-ї вечора до 9-ї ранку стосувалося тільки п’ятьох дубровицьких підприємців. До прокуратури за захистом своїх інтересів звернувся один з них, власник магазину «Хлібний». Саме цей магазин, розташований у центрі міста неподалік райдержадміністрації, готелю та будинку культури, й давав найбільше підстав для занепокоєння. Бо стала звичною така картина: пізно увечері після закінчення танців у БК, біля магазину збирається 100-200 дубровичан та мешканців прилеглих сіл, вони купують спиртне, розпивають там же на місці, і про спокій та правопорядок в місті можна забути. Є й трагічні випадки. Минулоріч молоді люди напідпитку приїхали сюди із села Сварицевичі, купили горілки, а вже через годину розбилися на своєму авто. Ще один такий відвідувач приїхав на скутері з села Ясинець, купив горілки, випив і тільки 150 метрів від магазину зміг від’їхати — до першого стовпа, об який розтрощив на смерть голову. Тому хіба ми не змушені були завадити таким трагедіям надалі, покласти край масовій пиятиці в центрі міста? Спершу прокуратура винесла протест на наше рішення, зазначивши, в чому воно суперечить вимогам законодавства. Взяли це до уваги та виправили всі вказані юридичні огріхи та неузгодження. Проте прокурор району Юрій Чернега знову виніс припис, і коли ми його відхилили, звернувся з позовом до суду. Голова районного суду Зоя Сидоренко своїм рішенням його задовольнила. Основна їхня мотивація полягає в тому, що міська рада перевищила свої повноваження. А також було сказано, що мали проявити далекоглядність раніше, коли погоджували графік роботи магазинів, а тепер можемо хіба тільки контролювати, щоб спиртне не продавали неповнолітнім. Відтак ми вже почали процедуру оскарження цього рішення до Житомирського окружного адміністративного суду. Прикро, що суд навіть не взяв до уваги довідку з міліції про криміногенну ситуацію в місті та прямий її зв’язок з торгівлею спиртним уночі. Що прокуратура раз у раз констатує збільшення відсотка злочинів, скоєних у нетверезому стані, вимагає від нас вжити заходів для покращення правопорядку. А ось ми «вжили» і що, палки в колеса? Виходить, що ми можемо тільки погоджувати час роботи закладу торгівлі, і не більше. Тобто погодилися з графіком, за яким вирішив працювати підприємець — добре. А якщо відмовили йому, то він йде в прокуратуру, до суду та виграє справу. Зрозуміло, що законодавство в країні недосконале, багато нормативних суперечностей існує, але хіба ж не можна на місці спільно подумати та вирішити, як все краще зробити? Юрій Чернега, прокурор Дубровицького району: — Ми щомісяця перевіряємо рішення міської ради на відповідність законодавству, і саме під час однієї з таких перевірок й було виявлено порушення. Окрім того, у прокуратуру надійшло колективне звернення підприємців району зі скаргою на те, що рішення депутатів про обмеження продажу спиртного обмежує їхні конституційні права. Йшлося головним чином про те, що вони заплатили гроші за ліцензії на право продажу тютюнових виробів та алкоголю, витратились на облаштування своїх магазинів, а їм перешкоджають, скорочують години роботи. Підняли всю законодавчу базу, і дійсно, рішення міської ради їй суперечить. Не відповідає, зокрема, окремим положенням законів про ліцензування, про правила торгівлі підакцизними товарами, про місцеве самоврядування. Тому, за законом, ми змушені були винести протест на рішення міської ради, а коли його відхилили — звернутися до суду. Цього можна було уникнути, якби міська рада та члени виконкому порозумілися з підприємцями, а не пішли одні проти одних, виставляючи прокуратуру як бар’єр у цьому конфлікті. Я вже два роки в районі і завжди владі міста кажу, що перед тим як приймати сумнівні рішення, краще поцікавтеся, як правильно це можна зробити. Олександр Дехтярчук, голова Дубенської районної ради: — Рішення про заборону продажу алкогольних і слабоалкогольних напоїв в усіх закладах торгівлі сіл Дубенщини з 9-ї вечора до 8-ї години ранку ми прийняли ще 26 травня минулого року. Але попередньо ознайомилися з тим, як це робили, зокрема, у Тернополі та Львові. Запросили прокурора району, порадилися, як все оформити юридично правильно, щоб «вписатися» в усі законодавчі вимоги та нюанси, приймаючи окремий підзаконний акт. Також попередньо поговорили з підприємцями, і в результаті жоден з них навіть не намагався наше рішення оскаржити. Про всяк випадок аналогічні рішення прийняла кожна з 24 сільських рад району — замучишся зі всіма судитися. Таким нашим «досвідом» згодом скористалися Дубенська та Кузнецовська міські ради. Зрозуміло, що заборона — не панацея, але ми змушені були піти на це, щоб зменшити дорослий та підлітковий алкоголізм, покращити криміногенну ситуацію в районі. І доцільність нашого рішення сьогодні очевидна — п’яних стало менше, правоохоронці констатують зменшення кількості злочинів і правопорушень. Якби міліція ретельніше контролювала виконання нашого рішення, то результат був би ще кращим. Андрій Волохов, в.о. начальника Млинівського РВ УМВС: — Депутати нашої селищної ради прийняли рішення щодо заборони продажу спиртного у магазинах з 10-ї години вечора до 6-ї ранку наприкінці минулого року. Зробили вони це з ініціативи міліції. Результат втішає. Стан правопорядку покращився, жодного суттєвого криміналу. Михайло Кривко, заступник голови обласної ради: — З одного боку, не думаю, що заборонами можна щось вирішити. Свого часу я працював секретарем комісії з боротьби з пияцтвом облвиконкому, і до яких заходів ми тоді спільно з торгівлею, міліцією, прокуратурою не вдавались, але народ пити не переставав. Скорочуємо кількість забігайлівок, закриваємо магазини із спиртним — зростає самогоноваріння. Вилучаємо самогонні апарати — закрутилося інше… Краще різні виховні заходи проводити, рівень поваги людини до себе та до навколишніх підвищувати, хоча це довше і терпіння більше знадобиться. Бо навіть якщо прийняти заборону, то чи діятиме вона? Приміром, є закон про заборону грального бізнесу, а чи виконується він? Так само і зі спиртним — хто захоче його знайти, той знайде. А ось контролювати, щоб неповнолітнім алкогольні напої не продавали, щоб не вешталися вони напідпитку вулицями міст і сіл, потрібно. З іншого боку, таки є певна логіка в обмеженні тими чи іншими органами місцевого управління на своїй території продажу спиртного в нічний час. Адже хтось однаково знайде спиртне в іншому місці, а хтось і не піде його шукати. І прокуратура в такому випадку могла б піти назустріч. Не показувати свою принциповість і виносити приписи, а підказати, як правильніше той документ скласти, щоб він відповідав всім законодавчим вимогам.
