Хахльов піде на вибори. Як виборець

2594 0

Ми у соцмережах:

Хахльов піде на вибори. Як виборець

Зять Ющенка. Достатньо сказати цю фразу, як стає зрозуміло, про кого йдеться. І хоч Олексій Хахльов уже давно розлучився з президентською донькою, та марно. Рівняни, щоправда, про Хахльова ще згадують, коли йдеться про готель Швейцарія в Обарові... Під час революції "зятя Ющенка" можна було часто бачити на рівненському Євромайдані, зокрема, особливо активним — під час штурму ОДА. На минулих виборах до парламенту Хахльов балотувався по округу №153, до якого входить і його рідний Острог, в якому він живе зараз. Прогнозували, що й ці вибори без його участі не обійдуться. Але в соцмережі Олексій Хахльов днями написав таке: "На вибори піду. Як виборець". Кажуть, все це вимушено — через кума президента.

Хахльов

Олексій Хахльов у "Швейцарії"
– Відразу конкретне запитання: чому ви не йдете на вибори? У 2012 році ви, пане Олексію боролись за депутатство в 153-му окрузі куди входить ваш рідний Острог. Ще недавно говорили, що будете кандидатом від партії Петра Порошенка... — Ще казали про Радикальну партію Ляшка... — Так, і таке було. То чому вирішили не йти на вибори? — Якби погодився йти, то сьогодні, після голосування в Верховній Раді амністії сепаратистам і особливого статусу Донбасу, я б мусив писати заяву про вихід з виборчих списків і відмову балотуватись від партій. Ну як би я в очі дивився людям, агітуючи за себе, після того, як тим хто вбивав наших пацанів на фронті — амністія. І нехай там зараз інші партії, але це ті ж самі депутати, які вже є у списках Народного фронту, Блоку Порошенка, «Батьківщини» і решти... Це закони, які вніс Президент. Я категорично проти цього. Такі рішення не зупинять війну. Вже сьогодні ті лідери так званих республік сказали, що чхати вони хотіли на ці закони і далі стріляють по українських вояках. Але то ми забігли наперед... Так, я й справді хотів йти в депутати. Не в моїх правилах стояти осторонь. Так було весь час по життю, так було під час революції. Я роблю те у що вірю. Нагороди, посади, гроші — то все пусте. Я не бідую і маю на прожиття. Мені важливо, що буде з країною, якою вона буде коли виростуть мої діти. Тому знайшов своє місце в революції. Тому хотів йти у Верховну раду. Давайте говорити без пафосу і реальні речі. Коли стало зрозуміло, що будуть вибори: заліз в інтернет і почав шукати програми партій, програми реформування країни. А їх нема! Немає в партії президента «Солідарність», немає — Радикальної партії, немає в Народного фронту, якого на той момент теж не було. Ну, думаю, розберемось в процесі. Поїхав в столицю і занурився в політичну кухню. Ну поясніть мені, навіщо кандидат в народні депутати Олексій Порошенко. Був же в минулого президента син нардеп. Нічим хорошим це не закінчилось. Я ж був зятем президента, я бачив як воно виглядає. І воно виглядає так само. Ну, майже так само як при Ющенку і Януковичу. Ті самі тьорки, домовленості, схеми... — Хоча насправді казали, що ваш колишній тесть Віктор Ющенко особисто попросив Порошенка не брати вас у партію. — Не знаю, хто і з ким говорив. Точну відповідь на це питання знають тільки Ющенко і Порошенко. Сумніваюсь, якось це геть дріб’язково. Хоча... — Що? — Я вже мало чому можу здивуватись. Багато речей, які призвели до революції — залишились незмінними. Те що вибори будуть було ясно ще до обрання президента. Питання було тільки в даті їх проведення. Я занадто мабуть засвітився на рівненському Майдані, бо працювати по мені почали майже відразу. Прокуратура почала «неофіційно» цікавитись. Почали шити до мене бурштинові справи. Вся область знає хто стояв і хто стоїть за незаконним видобутком бурштину, а це шиють мені! Готували матеріал для того, щоб викинути на виборах. Якби компанія була звичайною, був би час на реакцію. А тут виборчий процес всього по суті 45 днів. Не встигнеш нічого пояснити людям, якщо навіть скажуть, що ти їси дітей. І на це головний розрахунок. У минулу виборчу компанію мої шанси на перемогу поховав один меседж: «Хахльов — зять Ющенка!». І далі, хоч ти на голові стій, нікого більше нічого не цікавило. — Ну тепер ви ж вже не зять Ющенка. — Ну то й що. Хто про це знає? Округ — це чотири сільських райони. Я ніколи не афішував те що був зятем президента і не афішував своє розлучення. Знаєте, не сама приємна тема для будь якої людини. І тому для багатьох я й досі залишаюсь: зять Ющенка. Навіть не сумніваюсь, що у багатьох так підписаний мій номер телефону. До речі, звертаюсь до тих, у кого в телефоні так я підписаний: або більше не дзвоніть мені, або змініть запис. — Що стало причиною розлучення? — Сім’я — це справа двох людей. Навіть після того, як вона розвалюється. Я ніколи не коментував і не виносив на люди. Не хочу це робити й зараз. Єдине, що можу сказати: ініціатором розлучення була дружина. Це вже минуле. Крапка. Але є чудові діти, яких я дуже люблю. Вони для мене радість і гордість. — Повернемось все ж до політики. Ну не вийшло піти від партії Порошенка, але є ж й інші. Зрештою могли, як і минулого разу, піти само висуванцем. — Давайте поговоримо про це з двох точок зору. Перше — влада, це не самоціль, а засіб для зміни країни, побудови сильної держави. Тої України, яку кожен собі малює в прагненнях. У більшості тих, хто зараз йде: депутатство — не засіб, а самоціль. Просто з’явились нові тренди. Раніше в список брали спортсменів і співачок, а тепер героїв війни та журналістів. Журналісти, які стали детонатором революції йдуть на вибори в президентському блоці. Для мене це легкий шок. А хто ж тоді контролюватиме? Наступний парламент буде своєрідним полем бою: хто — кого? Чи журналісти, ветерани і активісти розірвуть з середини систему, або система перетравить тих, хто був елітою революції, елітою нового українського покоління. Для мене влада не самоціль. Змінювати країну можна без депутатського мандату. Я це ясно зрозумів під час революції. Погляньте, сьогодні армію відродила не держава, а добровольці, патріоти і волонтери. Насправді вони дали відсіч Путіну, а не українська влада. Вона навпаки була змушена доганяти свій народ. Те саме буде з іншими галузями економіки країни. Ми усвідомили, що в Конституції написана правда: «Єдиним джерелом влади є народ». Друге. Давайте будемо прагматиками і називати речі своїми іменами. Вибори потребують часу, зусиль і грошей. Яка склалась ситуація? Рейтингові партії домовились в Києві і узгодили кандидатури. По суті в багатьох округах результат виборів вже відомий. Ні, в жодному разі мова йде не про фальсифікації. Просто партії розписують між собою округи. І проти узгодженого сильного кандидата виставляються слабкі. Решта — за борт. Поясніть мені: навіщо тоді витрачати час і гроші? Краще я цей час витрачу з користю. Мені є чим зайнятись. Наприклад, розвитком культурного і історичного центру великої Волині — міста Острог. А гроші зараз більше потрібні нашій армії. Вже осінь, на носі зима. Солдатам потрібні зимові речі, нова амуніція, пораненим — лікування. Це все в переважній більшості лежить на плечах волонтерів. Краще їм допомогти. — Ви критикуєте владу, бо самі не у владі? — Ну так багато хто каже. Знаєте, після обрання нового голови Рівненської облради, після втечі Януковича я свідомо відійшов вбік від всіх процесів. В історії завжди трапляється так, що після перемоги знаходиться багато причетних. Як у прислів’ї: «У перемоги багато батьків, а поразка завжди сирота». Мене не цікавили посади. Я чітко усвідомлював на що я йду, під час революції. Розумів, чим це загрожує. Готовий був ризикувати не дивлячись на погрози і спалену машину. Своєї цілі я досяг. Зрозумійте, ми стоїмо на початку шляху. Нас чекає довга дорога, якою ми маємо пройти до тієї України, якою ми хочемо її бачити. Якась посада чи депутатський значок не роблять погоди на цій дорозі. Який був великий і могутній Янукович. І де він? Путін хотів увійти в історію великим політичним діячем, «собіратєлєм» земель руських. А увійшов ким? Правильно, героєм української народної пісеньки, яку вже співає весь світ. Потрібно робити висновки. Свої висновки я зробив. Участь у виборах візьму обов’язково, але як виборець. А як громадянин — братиму участь у майбутньому нашої доньки України. Ми 23 роки ставились до неї так, ніби вона нам нянька яка нам щось винна. А насправді вона наша донька. Її треба виховувати, ростити, захищати і тоді, коли вона виросте, стане розумною, гарною і сильною. Тоді вона подбає про нашу спокійну старість та допоможе нашим дітям. Повторюсь: все тільки-но починається.
Галина КОТУЛЬСЬКА.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також