"Кредитний майдан": коли вже немає сил годувати банки

2679 0

Ми у соцмережах:

Громадське об'єднання "Кредитний майдан" виникло спонтанно. На початку року. У розпал подій на Майдані. Лідер "Кредитного майдану" Тетяна Руденко розповіла, як усе починалося і які перспективи цього об'єднання. При цьому вона підкреслила, що назва "Кредитний майдан" — не випадкова, адже Майдан для українців уже має символічне значення надії та боротьби. Розмова п.Тетяни з регіональними журналістами відбулася під час чергового засідання медіаклубу "На власний погляд".

Руденко

Тетяна Руденко
Тетяна Руденко пригадала, як на початку року вона, як і інші позичальники, отримала повідомлення від банку, де вказувалося, що треба сплатити за добу 12 тисяч доларів: — Я була розгублена і ніяк не могла зрозуміти, що відбувається. Написала оголошення у "Фейсбуці" із закликом об'єднуватися до всіх, у кого є подібна проблема. І відразу з'явилося дуже багато однодумців. Спочатку гуртувалися позичальники, які брали кредити у валюті. Стрибок курсу був настільки значний, що люди просто не могли усвідомити — як можна взяти кредит, виплатити велику кількість коштів, погасити практично всю заборгованість і зараз ще бути винними! На сьогодні ми можемо пишатися значними результатами роботи: провели вже шість організованих мітингів під Верховною Радою, багато мітингів під Нацбанком. Тодішній голова Нацбанку Степан Кубів вийшов з нами на переговори, і було вирішено створити Громадську раду при Нацбанку, куди увійшли і наші представники. Після зміни керівництва Нацбанку переговори даються важче, але все-таки вони ведуться. Зокрема, "Кредитний майдан" ініціював внесення поправок до законопроекту про переведення валютних кредитів у гривню, який реєстрував народний депутат Руслан Князевич. Зараз робоча група працює над цими поправками, імовірно, частину з них таки буде враховано. Як зауважує Тетяна Руденко, зараз дуже важливо добитися підтримки позичальників саме на законодавчому рівні. Адже в першу хвилю кризи у 2008 році подібний рух захисту вже з'являвся, але тоді результати його роботи були нульові. За її словами, крім перемовин з Нацбанком, представники ГО "Кредитний майдан" активно працюють і з Верховною Радою: — Не секрет, що банківське лобі у Верховній Раді — найсильніше. В усіх фракціях є люди, які представляють інтереси банків. І якщо буде прийнято умови реструктуризації для позичальників, вони можуть недоотримати мільярди. Ми — єдиний громадський рух, який зміг за 6 років домогтися ухвалення соціального законопроекту в парламенті: йдеться про мораторій на вилучення заставного майна. Ми його буквально "продавили" — під вікнами Верховної Ради стояли понад 2,5 тисячі людей, я "ловила" депутатів та просила їх повернутися до сесійної зали. Під дію цього мораторію потрапила поки невелика кількість людей, але принаймні вони можуть спокійно бути у своєму житлі. Тетяна Руденко при цьому наводить такі факти: з 2008 до 2014 року виселено на вулицю 114 тисяч українських сімей, які не змогли погасити кредит. Банки не зупиняє навіть те, що в родинах є малі діти чи недієздатні громадяни. На жаль, з 2009 року і до сьогодні сталося 233 самогубства позичальників. І буквально за останній тиждень зафіксовано два нові випадки: один — на Харківщині, другий — на Дніпропетровщині. Ще одна проблема, на якій зупинилась лідер "Кредитного майдану", — колекторські фірми: — Вони просто влаштовують терор. Мало того, що приходять додому, то ще й вивішують на стінах банків фотографії людей-боржників, телефонують на роботу. І, найстрашніше, навіть тероризують людей на сході, більше того — телефонують хлопцям, які воюють у АТО. Мовляв, якщо не можете ви гроші привезти, то передайте кимось. Це верх цинізму! За її словами, зараз це питання розглядається в Нацбанку, який нібито взяв на себе зобов'язання проконтро­лювати, аби мобілізованих громадян та жителів сходу поки що залишили у спокої. До "Кредитного майдану", розповідає п.Тетяна, зараз приєднуються не тільки валютні, а й гривневі позичальники, а також поручителі, адже вони — наступні в черзі на забирання майна: — Офіційно у нас 90 тисяч валютних позичальників та 12 мільйонів гривневих позичальників. А ще вкладники — бо банки перестали віддавати депозити. Люди приходять та готові боротися разом з нами. Ми хочемо, щоб була створена іпотечна установа або державний банк, куди б забирали проблемні кредити, і хай держава далі вирішує, як нам чинити. Бо вона повинна вирішувати, що робити зі своїм народом. Щоб відстоювати права позичальників на законодавчому рівні, "Кредитний майдан" братиме участь у виборах до Верховної Ради в Блоці Лівих Сил.
Галина КОТУЛЬСЬКА.
tag:Виселення


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також