Про неухильне зростання промислового потенціалу області у першому півріччі прозвітувала облдержадміністрація. Особливо вражає динаміка розвитку підприємств легкої промисловості та металургії, де приріст виробництва становить 25% та 50% відповідно. Насправді ці цифри є не більше ніж порівняльною статистикою, яку в потрібний момент люблять показати чиновники. Уся промисловість області працює на рівні минулого року, частка у ній легкої промисловості — 1,3%, металургійної — 1,7%.
Криза вдарила по ринках збуту "Роблять погоду" у Рівненській області атомна електростанція та "Рівнеазот", їхня частка у промисловості області — 25% і 18% відповідно, деревообробні підприємства виробляють близько 10% усієї продукції. Деяке зростання промислового виробництва області було у 2011-му році, — плюс 10% у порівнянні з 2010-им. 2009-ий був провальним — мінус 30% до рівня 2008-го, ще докризового року. Зростання, може, й було б, якби не залежність багатьох підприємств від ситуації на ринку інших країн. — Підприємства нашої області здебільшого орієнтовані на експорт у європейські країни, — коментує начальник головного управління економіки облдержадміністрації Ігор Тимошенко, — в Європі ще триває криза, ринки звужуються, тож є проблеми зі збутом.
Свій до свого по своє Щодо власне легкої промисловості, де таки зафіксоване зростання, то найбільший приріст виробництва показали Рівненська фабрика нетканих матеріалів та льонокомбінат. Непогано працюють нещодавно відкрите підприємство "Фапомед" у Гощі, компанія "Укленко" у Березному (колишня швейна фабрика, яка нині випускає верхній одяг), та швейно-торгове підприємство "Маяк" у Радивилові, яке шиє здебільшого чоловічі сорочки та виконує замовлення відомих торговельних марок. Останні також, до речі, залежні від зовнішніх ринків, бо продукцію реалізують за кордон. — Буде успішним той, хто продаватиме свою продукцію саме на внутрішньому ринку, — упевнений власник Рівненського льонокомбінату Олег Червонюк, — наше підприємство орієнтується саме на внутрішній ринок. Ми нарешті завезли і поставили текстильне обладнання, яке довго не могли розмитнити. Тепер нове обладнання надходить регулярно. Відпрацювали технологію, я запрошував технологів з інших країн і домігся результату: наш трикотаж більш якісний і дешевший, ніж китайський. Основний вид продукції на сьогодні — це трикотажна тканина, ми самі з неї шиємо і продаємо іншим швейним фабрикам в Україні — у Запоріжжя, Харків, Одесу, трохи в Росію. Виробництво будемо розширювати. Власне льон — це поки що перспектива, знов-таки потрібне нове обладнання. Старі верстати, які нам вдалося відремонтувати й запустити, не дають ні потрібної швидкості, ні високої якості. "Нетканці" у нарощуванні виробництва посприяло... Євро-2012. Фабрика отримала великі замовлення на геотекстильні матеріали, які були використані при реконструкції доріг, стадіону "Олімпійський" у Києві. Підприємство також постачало матеріали для реконструкції аеропортів у Харкові, Львові й Донецьку. Але не лише чемпіонат, як запевнив Богдан Гапяк, заступник генерального директора компанії "Пульсар", яка є власником фабрики нетканих матеріалів, допоміг, — підприємство отримало замовлення на постачання матеріалів для будівництва найбільшої в Європі Новодністровської гідроакумулюючої електростанції, що в Чернівецькій області. Продукцію "нетканки" також використовують при спорудженні автостоянок, прокладенні залізничних шляхів, у житловому будівництві. Однак темпи будівництва загалом знизилися, то й замовлень менше. До речі, на рівненські дороги тепер також кладуть свій, рівненський, геотекстиль. За кордон підприємство продає небагато, відсотків 10% виробленої продукції.
Котли — це теж металургія У металургії найбільшого зростання досягли рівненське підприємство "Агроресурс" та Сарненський завод металевих виробів. Перше належить до галузі металургії, бо випускає готову металоємну продукцію: опалювальну, водонагрівальну техніку та стелажі для торговельних закладів. Друге займається виробництвом та гарячим оцинкуванням металевих конструкцій. "Агроресурс" створив власну дилерську мережу і через неї продає свої котли, конвектори та колонки у 13-ти областях України й в Криму. Така система реалізації, як пояснили у відділі маркетингу "Агроресурсу", для підприємства зручна і дозволяє збільшувати обсяги реалізації, відповідно, й виробництва.
