На Басів Куті триває створення музею просто неба, який передбачає історичну реконструкцію поселення часів Київської Русі. Тут проводитимуть концерти і фестивалі, екскурсії для рівнян і гостей міста. У планах – музей із артефактами, парк «Оствиця» із прадавніми будиночками та флотилією човнів. Цього року планують саме в цьому історичному місці відсвяткувати День Басів Кута.
Поки на місці стародавнього городища проводяться археологічні розкопки. Біля берега озера пришвартовані два човни – Дракар і Лада, на яких рівняни у вихідні можуть вирушити у подорож. Окультурено територію. Створено піч на зразок давньоруської і розпочато будівництво альтанок.
Олексій ВОЙТЮК, керівник археологічної експедиції, завідувач відділом давньої історії та археології Рівненського обласного краєзнавчого музею:
- Основним моїм консультантом і членом експедиції є Богдан Прищепа, він тут проводив дослідження ще в кінці 90-тих років та на початку 2000-го. Розкопки плануємо завершити до 26 червня, але все залежить від погоди і виявлених об’єктів. Якщо виявимо якийсь об’єкт і не встигнемо його зафіксувати, то продовжимо роботу, щоб мати цілісну картину. Я займаюся археологією з 2013 року і знаю, що будь-яке городище, яке використовувалося як оборонна споруда, має багато цінних матеріалів. Басівкутське городище – це пам’ятка національного значення. Є паспорт. Артефакти, виявлені на території цього городища, одні із самих ранніх у Рівному, вони належать до періоду, коли формувалася Давньоруська держава. Скоріше за все після Київської Русі ніхто тут не жив, бо досі не знайшли жодного об’єкта литовсько-польської доби. Якщо нам вдасться продатувати знахідки, то Басівкутське городище вважатиметься одним із ранніх слов’янських городищ. Із дослідженого можна сказати, що тут був дуже цікавий спосіб спорудження житла і господарських споруд. Житло не заглиблювалося у грунт, а під кутами викладалися зони із каміння. Цього разу ми знайшли небагато – наральник - накладку на основну частину плуга, кераміку та інші артефакти, які потребують дослідження. Але особисто для мене усе цінне. Плануємо розкопати криницю, діаметр якої 6 метрів, а глибина – понад 8. Сподіваємося й на залишки культової споруди. Усі експонати зберігатимуться у краєзнавчому музеї, як і ті, що були виявлені раніше. У музеї брак експозиційних площ, тому у виставковій залі зберігається до 5% археологічних знахідок, решта - у фонді.
Юрій Ойцюсь, один із ініціаторів проекту історичного парку «городище Оствиця»:
- Роботи в парку «Городище Оствиця» розпочали на початку лютого. Ще минулого року тут були чагарники. Зараз майже повноцінний парк – ще одна зелена зона у місті. Міський голова Володимир Хомко надав техніку, щоб розчистити територію. Посіяли траву за допомогою рівнян. Укріпили берег озера. У нас є вже два човни Дракар і Лада, збудовані на зразок прадавніх. Такі човни були на території Київської Русі ще тисячу років тому. Почали створювати альтанки. Олексій Войтюк, керівник археологічної експедиції, яка зараз проводиться в рамках проекту «Городище Оствиця», створив точну копію давньоруської печі. Наступного року плануємо створити ще один, уже 18-ти метровий човен і цілу флотилію маленьких човнів. Тут буде цікава культурна зона для відпочинку рівнян і гостей міста, проводитимуться фестивалі, концерти, екскурсії.
Анатолій Чугуєвець, депутат міської ради, директор міського палацу культури:
- Розвиток даної території розпочали ще вісім років тому. Є бажання створити не тільки музей просто неба, а й музей, де зберігатимуться артефакти, щоб рівняни і гості міста могли їх побачити. У нашому краєзнавчому музеї проводилася виставка археологічних знахідок, але потім експонати знову відправили на зберігання у закритий фонд. У планах – створення не тільки ще однієї культурної локації міста, а й екскурсійної зони. Тому на території городища хочемо збудувати дерев’яні укріплення, це є у планах виконавчого комітету міської ради. Я, як директор міського палацу культури, планую цього року провести на території городища День Басів Кута. До осені маютьпідключити освітлення.
