Добре англомовним! У них звертання один до одного на «ти» взагалі відсутнє. До кого б хто не звертався англійською мовою, що б він не хотів сказати, це буде звучати як «не пішли б ви під три чорти». Погодьтесь, що нашу людину такими словами образити неможливо. Одне лише звертання на «ви» вона сприйме як комплімент, знак повного «респекту» і далі просто не слухатиме. У сусідів-поляків ще краще: там навіть до останнього п’янички звертаються виключно у третій особі десь у вигляді «чи не хотів би пан піти до такого-то місця?». Нам же з нашими мовними традиціями доводиться поневірятися, щораз обираючи тон, яким слід говорити із тим чи іншим співрозмовником. Звісно, що і тут є універсальний спосіб. Звертатися до всіх на «ви».
Добре англомовним! У них звертання один до одного на «ти» взагалі відсутнє. До кого б хто не звертався англійською мовою, що б він не хотів сказати, це буде звучати як «не пішли б ви під три чорти». Погодьтесь, що нашу людину такими словами образити неможливо. Одне лише звертання на «ви» вона сприйме як комплімент, знак повного «респекту» і далі просто не слухатиме. У сусідів-поляків ще краще: там навіть до останнього п’янички звертаються виключно у третій особі десь у вигляді «чи не хотів би пан піти до такого-то місця?». Нам же з нашими мовними традиціями доводиться поневірятися, щораз обираючи тон, яким слід говорити із тим чи іншим співрозмовником. Звісно, що і тут є універсальний спосіб. Звертатися до всіх на «ви». Інша річ, що «підійдіть, люб’язний» може бути сказано лише людині нижчій за соціальним статусом. Але сказано з повагою. Способом цим ми не користуємося принципово, щораз зриваючись на образливий тон, іноді із ненормативною лексикою. Начальника, який не материть підлеглого останніми словами, і за начальника ніхто не вважає. Згадайте невдалий досвід «операції Мельниченко». Її автори хотіли викликати у народу обурення лише тим, що оприлюднили підслухані розмови Леоніда Кучми з підлеглими з застосуванням непристойних слів. Тоді, як відомо, ніхто не здивувався і тим більше не обурився. Бо Кучма повністю відповідав нашому образу керівника, який із підлеглими розмовляє, як із собаками, а спілкуючись із вищим за рангом, сам нагадує побитого пса. Після ознайомлення із записами з кучминого кабінету соромно було не за президента, а за його підлеглих, які слухняно сприймали на свою адресу зневажливе «тикання» пересипане лайкою. Гаразд, як кажуть, проїхали. На дворі нова влада. Чесна, прозора, непідкупна і все інше. У владі цій наш посланець Юрій Луценко, який яскраво зображає боротьбу зі злочинністю на посаді міністра внутрішніх справ, проводячи у життя політику президента Віктора Ющенка. І що ж ми від них чуємо? Не у кабінеті без свідків, а на відкритій нараді, яка слухається широким загалом, Ющенко «тикає» Луценкові як пацану. А той улесливо підтакує. Що ж ти так, Юрку? Де ж твоя безстрашність і принциповість, з якою ти посилав невідомо де навчених молодиків штурмувати резиденцію Кучми? Немає нічого. У відкритому діалозі з Ющенком наш Луценко виглядав як виконроб, викликаний до начальника тресту. Мені завжди подобались такі сценки. Ніби у театрі грубий і злий виконроб, який без мата слова не скаже, незважаючи ні на дітей, ні на жінок, раптом перевтілювався у тихоню, який лопоче щось собі під ніс, улесливо дивлячись на керівника. Бридко це, не личить така поведінка нормальній людині. Кожен, хто користуючись службовою перевагою, починає грубо «тикати» підлеглим, засвідчує лише те, що і з ним так можна. Якщо ситуація зміниться. Звісно, розмов у кабінеті між Кучмою і Ющенком нам послухати не дадуть. Та й не треба. І так ясно. А от за «революційних» міністрів, які дозволяють Ющенку собі «тикати», доведеться заступитися. І сказати публічно через пресу, що з цього дня я особисто з Віктором Ющенком виключно на «ти». Саме так я звернуся до президента, якщо доведеться зустрітися. Нехай моє хамство змусить його подивитися на себе з боку. Для контролю пропоную всім уважно прислухатися до промов Ющенка, які щедро транслюють окремі телеканали. Якщо він продовжуваитиме «тикати» людям як останній Янукович, то значить ми з ним ще не зустрілися.
