У тому приміщенні, де тепер у Рівному нічний клуб «Лагуна», 53 роки тому відкрили кінотеатр «Космос». Ми, першокласники, щодня бігали до новенького кінотеатру дивитися на яскраві афіші кінофільмів, які або вже йшли, або мали йти незабаром. У перші роки афіші писали українською, а згодом, ближче до 70?х, перейшли на російську, чого тоді ніхто особливо не зауважив — усі фільми все одно були російською. Саме тоді я побачив на афіші слово «похіщєніє».
Оскільки російська була мені не рідною, я спробував здогадатися, що те слово означає. І тут вийшла цікава штука — формально «похіщєніє» було тою самою крадіжкою, але звучало це слово якось почесно-благородно. Так само як і слово «похітітєлі» виглядало як комплімент. В кіно ці «похітітєлі» завжди зображувались із доброго боку. Саме тоді ми у школі вивчали однокореневі слова. Тому коли до сусіда прийшли із «обехеес», я швидко в усьому розібрався. Це «обехеес» розшифровувалося як «отдєл борьби с расхітітєлямі социалістічєской собствєнності». Не з крадіями чи злодіями, а з «расхітітєлямі». Саме тому згаданому сусідові, який працював завскладом, усі співчували. Бо він був не злодій, який вкрав, а лише «расхітітєль», котрий щось потягнув з того складу. Так було тоді, так залишилось і тепер: вкрасти щось у сусіда чи просто у когось іншого — соромно. Вкрасти у держави — навпаки! Навіть почесно! Недарма наші колишні «брати» з Росії спеціальне слово для цього придумали. Бо у них що «похітітєлі», що «расхітітєлі» — не злочинці, а зовсім навпаки! Тому і дивляться вони довкіл, як би іще щось собі «похітіть». Навіщо я про це вам розповів? А хіба ви не чули, що у нас нарешті прийняли закон про мову? Про нашу мову, українську, в якій немає, не було і, сподіваюсь, ніколи не буде жодних «похітітєлєй» чи «расхітітєлєй». По-нашому всі вони — злодії та крадії, у кого б вони не крали, у приватних осіб чи у держави. Саме тому заверещали нині у свинячий голос усі «русскоязичниє». Не хочуть бути злодіями — хочуть бути «похітітєлямі». А ось вам! Немає у нас такого кореня, немає таких слів! А значить, не буде і «расхітітєлєй» — винятково злодії, яким місце або у тюрмі, або у владі. Поки що. Бо ж закон про мову не одразу набирає чинності…