Кілька місяців тому в Америці вибухнув скандал. Один із місцевих депутатів зауважив, що коли загуглити слово «ідіот», то гугл видає слово «Трамп». Бідолашного Цукерберга викликали до парламенту, змусивши вбрати краватку і пояснити депутатам, як так вийшло. У підсумку посміялись і забули. Америка продовжує жити з президентом, якого, як колись літературного Швейка, практично офіційно визнано ідіотом.
У нас нині те ж саме. Не вірите? Загугліть слово «клоун» і отримаєте прізвище нашого вірогідного президента. Це я до того, що, по-перше, немає нічого неможливого, по-друге, нічого страшного з нами не станеться. Живе Америка з ідіотом на чолі, будемо і ми жити з клоуном. Мене взагалі дратують оці стогони, що Україні завтра кінець. Брехня! Україна була, є і буде! Інша справа, якою саме. І тут хочу звернути вашу увагу на один цікавий процес. На те, як все більше людей усвідомлюють, що найкраще для України — це служити тому самому клоуну. Там вже черга стоїть із бажаючих. Чому ні? Згадайте, як частина наших людей раптом стала, перепрошую, «радикалами». Найспритніші при цьому одержали дуже навіть смачні посади і все інше, що додається до цього у нашому нинішньому суспільстві. Бо голосуємо ми не за переконання чи цінності, а просто так. І тому немає жодного значення, хто саме потім буде красти. Кого оберемо, той і буде! Повторюю, нам, тим, хто сам на себе заробляє, хвилюватися нічого — робота нікуди не втече. Непокоїтися і не спати ночами доводиться іншим. Тим, чиє благополуччя залежить від того, хто роздає «хлібні місця» біля влади. Саме вони тепер думають, чи триматися за президента-кондитера, чи перебігати до вірогідного президента-клоуна? Хто не встиг, той запізнився. Особливо цікаво буде спостерігати за нашим Юрою та його красунею-дружиною. Можете не сумніватися — вони щось придумають. Усвідомлять, що раніше помилялися і лише тепер збагнули, що лише клоун може врятувати Україну. Інша річ, що може бути запізно. Навколо клоуна на той час буде таких повно. Вірних і відданих справі українського клоунізму!