Наступного тижня обласна рада визначатиметься з керівником комунального закладу "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації". За посаду змагаються чотири претенденти. Зокрема, нинішній керівник Юрій Собчук; колишній директор закладу Михайло Якимович; його тодішній заступник, а нині приватний підприємець Сергій Довмат та помічник нардепа Вознюка Олег Рогашевський. Судячи з того, яку широку антикампанію розгорнули конкуренти проти Юрія Собчука, він є одним із найбільш реальних претендентів на цю посаду. До речі, найбільшою своєю заслугою на посаді директора БТІ п. Собчук вважає те, що йому вдалося викорінити в бюро корупцію.
— Обласні депутати минулого тижня отримали звернення від працівників обласного БТІ, в якому ті нарікають на авторитаризм та несправедливість Юрія Собчука. Щоправда, підписи під цим зверненням так і не оприлюднили.
— На зборах колективу майже половина працівників підтримала мене. Я знаю, хто пише на мене ці скарги. Це вже не вперше. Минулого року у вісім різних інстанцій на мене написали кляузи. Перевіряли і СБУ, і Держфінінспекція, і міліція. Ніхто не знайшов жодного порушення. Маю усі результати перевірок і можу їх продемонструвати. А недавно колишній директор обласного БТІ Михайло Якимович на сайті обласної ради знову опублікував проти мене недостовірну інформацію. Він у своїй програмі кандидата на посаду директора написав, що я нібито зарплату у 50 тис. грн. отримую і премії ще більші. Зумисне після цього найняв аудитора, щоб він усе перевірив. Є офіційний документ — у 2010-2015 роках жодного разу таких сум я не отримував. Зарплата у місяць у мене 6-8 тис. грн. При цьому зауважу, що саме Якимович ввів практику, що за результатами роботи підприємства за місяць директору встановлювалась доплата в розмірі 1% від обсягу реалізованих бюро послуг. Сума ця могла сягати 60 тис. грн. на місяць. Коли я прийшов на посаду, скасував цю ганебну практику. Проте маю висновок аудиторської перевірки (звик оперувати лише фактами) щодо роботи пана Якимовича. Він у 2010 році перерахував понад 118 тис. грн. "спонсорської допомоги", яку наше підприємство взагалі виплачувати не може. Очевидно, кошти ці ні на яку допомогу не пішли.
— Тобто ви стверджуєте, що у БТІ процвітала корупція?
— Хай краще говорять цифри. У 2009 році обласне БТІ, як прозвітували, виконало робіт на понад 5,9 млн. грн. У червні 2010 року я став директором підприємства. З червня по грудень ми вже отримали 5,1 млн. грн., а рік закрили із сумою у 9,2 млн. грн. у 2012 році обласне БТІ виконало робіт на 12, 1 млн. грн. Обсяг роботи при цьому був таким самим, в обласну раду ми сплатили 297 тис. грн. податків. Чому ж раніше були удвічі менші суми?
— Проте минулого року обласне БТІ виконало робіт на 6,3 мільйона гривень.
— У 2013 році від БТІ забрали більшість функцій. Нам залишили лише інвентаризацію та зберігання архіву. А раніше ми реєстрували права на нерухомість, проводили первинну та вторинну інвентаризацію, експертну оцінку. Окрім того, що чи не найважливіше, ми були монополістами у своїй сфері. Змінилося законодавство, і тепер на Рівненщині вже діє близько 20 приватних фірм, які виконують подібні до нашої функції і при цьому платять менше податків.
— Пане Юрію, нині працюють приватні структури, функцій у БТІ мало. Чи є взагалі потреба у такому комунальному підприємстві?
— Звісно. Це підприємство обласної ради, і на ринку послуг воно тримає помірні ціни. Приватні структури вже давно б підвищили плату за послуги. А ми, до прикладу, самі по селах ще й їздимо. Окрім того, ми зберігаємо архів області ще з 40-х років. Там усі дані про майно людей. Не у всіх областях тепер є БТІ після реформи. Мені ж вдалося зберегти колектив. У 2010 році було 100 працівників, нині трохи більше 70. Пішли реєстратори та пенсіонери. Люди отримують зарплату, ми платимо податки і є на самоутриманні. З обласного бюджету коштів нам не виділяють.
Пишуть, що маємо заборгованість за три місяці. Це неправда. 80% квітневої зарплати вже виплатили. Окрім того, наклеп, що я нібито не виплачую працівникам усіх сум. Є висновок аудиторів — працівники отримують зарплати, передбачені колективним договором, і аж ніяк не менші.
— Але все-таки чимало працівників БТІ, судячи з результатів голосування, хочуть повернення на посаду колишнього керівництва.
— Так, багатьом не хочеться, щоб я був керівником. Бо я люблю лад у роботі. Коли прийшов на посаду директора, викорінив корупцію та хабарництво з обласного БТІ, а це вигідно не всім. У жодній кляузі на мене не згадують, що я корупціонер, бо щодо цього не може бути жодних претензій. Будь-який юрист чи адвокат підтвердить, що у БТІ хабарі не беруть. Інші ж кандидати обіцяють лише щось захмарне…
