За копійки зараз купиш небагато. Та вони завжди є в наших гаманцях. Проте варті "дрібняки" насправді більше, аніж здається. І якщо поритися у старій скарбничці, можна знайти справжній скарб. Бо за деякі українські монети нумізмати готові віддати не одну тисячу гривень.
Нумізмат Андрій Дрозд монетами цікавиться давно. Його колекція українських грошей часів незалежності України коштує стільки, як поїздка його родини до Парижа. Пан Андрій каже, що зустрічав багатьох колег-нумізматів, які на своєму захопленні "роблять" бізнес і збирають по декілька наборів вітчизняних дрібних. Це, за словами п. Дрозда, вигідне капіталовкладення:
— Металеві гроші не знецінюються. Навпаки, з роками їхня вартість зростає. На скільки — залежить від оригінальності монет. Тут має значення все: розмір, візерунок, наклад, місце виготовлення та матеріал, з якого вони зроблені. Бо хто ж купить монети, наклад яких сягав 230 мільйонів примірників? Цінність мають ті монети, у котрих є "дефекти". Це можуть бути копійки зі зміщеним або перевернутим один до одного малюнком аверсу і реверсу (орел або решка). Такі коштують від 150 до 400 гривень. Рідкісним вважається й поворот малюнка — від 20 до 180 градусів. Ще інколи зустрічаються 50 копійок товщиною як 10. Ціна такої — 100 гривень і вище. Важливий також і склад металу. Скажімо, перші (жовті) копійки вилиті із латуні і їх легко відрізнити за переливом кольору, а білі зроблені з нержавіючої сталі. Потім ці матеріали замінювали на алюміній, бронзу, магнітну сталь. Були й гривні, зроблені за "порошковою" технологією. Але їх виготовляли недовго, бо це було занадто дорого.
Цікаво, що перші українські гроші друкували в Італії. Адже власного монетного двору в нас ще не було. А основою для перших українських 5 копійок стала монета в 200 лір.
— Коли запрацював Луганський монетний двір, партія штемпелів для виготовлення монет була замовлена в Англії — це так званий англійський чекан, - розповідає пан Андрій. - Ці штемпелі були потім забраковані, але монет ними надрукували достатньо. Зараз за такими монетами "полюють" нумізмати. Особливо цінні 10 копійок. Вони коштують 2000 грн. Були в Україні й штемпелі, привезені з Італії. Їх перемішали з вітчизняними. Наекспериментували досхочу: і з металами, і з параметрами... Цілі партії "викидали" в окремих регіонах. Тому, скажімо, в Житомирі найчастіше зустрічається 1 копійка 1996 року, 2 копійки — у Хмельницькому. На Рівненщині "проскакує" металева гривня, випущена в 1992 році.
Багато в обіг надійшло монет із різними "дефектами" і тоді, коли монетний двір із Луганська переносили до Києва. Серед них є так звані пробні копійки. Деяких виготовляли на заводі усього по 20 штук! Цінуються також "гривневі" монети 1992 року. Їх було всього кілька сотень. Ціна їх зараз становить від 3 тисяч гривень. Від 40 до 50 гривень коштує монета номіналом 5 копійок 1994 року.
Окрема тема — монети номіналом 1 і 2 копійки. Ще кілька років тому Національний банк України збирався вилучити їх з обігу. І хоча потім у НБУ нібито "вигадали", як зменшити вартість карбування одно— та двокопієчних монеток, нумізмати почали купувати їх активніше.
— Монети номіналом 1-2 копійки в 2012-му НБУ почав виводити з обігу. Їхня ціна зросла в 3-4 рази, — каже нумізмат. — У середньому вартість таких монет від 10 до 50 гривень. Проте оригінальні екземпляри важко знайти. А хто й знайде — не віддасть. Найчастіше видають за ексклюзивну просту копійку, затерту об асфальт.
Є в нумізматів ще й монети, які вважаються "джекпотом". Це — підробки. Але їх точно не можна назвати звичайними. Деякі виготовлені настільки майстерно, що не кожний фахівець відрізнить від оригіналу.
— В У країні відомо 40 видів "фальшаків". У моїй колекції їх 16, — зазначає пан Андрій. — У 90-х підроблювали здебільшого 50 копійок, адже вважалося, що 50 копійок — це непогані гроші. Серед них — пофарбовані жовтою фарбою. Були навіть "екземпляри", які виливали із свинцю. Такі робили у Львові. У декого вони й досі "лежать" по скарбничках. Хто захоче продати, за них дадуть 200-300 гривень. Найбільше підроблювали дрібних грошей у Донецьку. І є настільки професійні копії, що навіть фахівці сумніваються, чи вони не справжні.
Як шукає ексклюзивні монети — нумізмат не зізнається. Але радить звертати увагу на дрібні, які часто вважаємо нічого не вартими. А хто міркує, у що вкладати гривні, які знецінюються, може витратити їх на монети. Зокрема — ювілейні. Вони завжди будуть у ціні. От тільки навіть фахівці не можуть передбачити, які монети стануть дорожчими: з зображенням Керчі чи Євромайдану.
