Ви ніколи не читали отих приміток на упаковках харчових продуктів? Там, де дуже дрібним шрифтом написані якісь незрозумілі слова і цифри, що означають наявність у куплених вами харчах усяких добавок, кількість води, калорій, білків, жирів і тому подібного? А дарма. Там дуже багато цікавого. Наприклад, на упаковці з газованою водою вказано, що жирів у цій воді немає зовсім, що докорінно підриває твердження мого ротного командира, який закликав нас під час військової служби втамовувати голод водою, у тонні якої, за його словами, було два грами жиру. Може, тоді воно так і було. Навіть у воді був жир, не кажучи вже про молоко, сметану та ковбасу. Ніхто цього не писав, це й так було очевидно — яка ж ковбаса без жиру? Тепер не так. Тепер слід читати перед тим як їсти. І не лише етикетки, а й законопроекти парламентські.
Жир у воді Ви ніколи не читали отих приміток на упаковках харчових продуктів? Там, де дуже дрібним шрифтом написані якісь незрозумілі слова і цифри, що означають наявність у куплених вами харчах усяких добавок, кількість води, калорій, білків, жирів і тому подібного? А дарма. Там дуже багато цікавого. Наприклад, на упаковці з газованою водою вказано, що жирів у цій воді немає зовсім, що докорінно підриває твердження мого ротного командира, який закликав нас під час військової служби втамовувати голод водою, у тонні якої, за його словами, було два грами жиру. Може, тоді воно так і було. Навіть у воді був жир, не кажучи вже про молоко, сметану та ковбасу. Ніхто цього не писав, це й так було очевидно — яка ж ковбаса без жиру? Тепер не так. Тепер слід читати перед тим як їсти. І не лише етикетки, а й законопроекти парламентські. Так, парламентар на прізвище Бабаєв, який колись за цікавих обставин став власником Кременчуцького м’ясокомбінату, закликав днями наш законодавчий орган не приймати поки що стандартів виготовлення ковбаси, яких ми маємо дотримуватися після вступу до Світової організації торгівлі. Так і написано у законопроекті: введення світових стандартів поки що недоречне, бо якщо цих стандартів дотримуватися, то народ залишиться без ковбаси. Тої самої кременчуцької, яка, слід розуміти, не відповідає стандартам Світової організації торгівлі. Про те, щоб зробити ковбасу нормальною, тобто з м’яса, а не з того, з чого її нині виготовляють, депутат і слухати не хоче. І справді, якщо до ковбаси ще й м’ясо додавати, то що ж це буде за ковбаса? Тепер зрозуміло, чому в нашій газводі немає жиру? А де тому жиру взятися, коли його навіть у ковбасі не слід шукати? Один вихід — виробляти цей жир самим. У своїх власних організмах природним та екологічно чистим біологічним способом. Подивіться довкіл — усюди побачите людей, які потроху запасаються тим жиром на випадок остаточного зникнення того жиру з харчів. Лише етикетки не вистачає. Тої самої, в якій вказано, що такий-то людський організм складається з такої-то кількості кісток, такої-то кількості м’язів, такої-то кількості води, жирів, вуглеводів та вітамінів. Плюс різноманітні добавки за смаком. Хто що до себе хоче, те й додає. Це не фантастика. Незабаром кожен з нас матиме вживлений чіп, який видаватиме усю інформацію про роботу організму, в тому числі й про кількість у нас того самого жиру. Перед прийомом на ту чи іншу роботу з вашого чіпа просто зчитають всю про вас інформацію й одразу ж скажуть, чи потрібен їм працівник із саме таким співвідношенням жирів та вуглеводів. Як наслідок, ми почнемо стежити за собою, будемо ретельно обирати харчі… Може, ковбасу почнемо їсти не так часто. Після чого тої ковбаси стане менше, але у ній знову з’явиться м’ясо. А там і до жиру у воді недалеко. Того самого, який був у ній у ті часи, коли м’ясо, молоко, пиво, ковбаса і все інше було справжнім, без добавок, консервантів та етикеток з інформацією.
