Як не піддатися «вкидам»: на онлайн-лекції пояснили, як працюють інформаційні маніпуляції під час війни

У понеділок, 22 грудня, відбулася відкрита онлайн-лекція «Інформаційні маніпуляції в умовах гібридної російсько-української війни», організована ГО «Громадсько-військова рада». Говорили про те, як у час війни на людей впливають через новини та соцмережі, чому «вкиди» працюють так швидко і що допомагає не потрапляти в пастку емоційних повідомлень.

2 хв. читання

Зустріч розпочав голова організації Олексій Івашин. Він пояснив, що інформаційні атаки стали частиною щоденної реальності: ворог намагається посіяти недовіру, посварити людей між собою та зламати відчуття єдності. За словами організатора, такі лекції потрібні для того, щоб люди могли спокійніше орієнтуватися в потоці повідомлень і не підхоплювати сумнівні «сенсації».

Основну частину провів медіа-експерт Сергій Штурхецький — кандидат наук з державного управління, доцент кафедри журналістики Національного університету «Острозька академія». Він розповів, що маніпуляції не завжди виглядають як відверта брехня. Часто це справжні факти, але подані так, щоб викликати сильну емоцію — страх, гнів або зневіру. Саме на емоції найчастіше й розрахований вплив.

Під час лекції розібрали найпоширеніші прийоми маніпуляцій. Наприклад:

      підміна понять — коли слова замінюють так, щоб зміст звучав інакше;

      виривання з контексту — коли показують лише частину події або цитати, приховуючи важливі деталі;

      ярлики — коли людину чи групу називають образливими або знецінюючими словами замість аргументів;

      “а у вас теж…” (інколи це називають whataboutism) — коли замість відповіді переводять розмову на іншу тему, щоб заплутати і відвести увагу.

Окремо говорили про роль соцмереж і телеграм-каналів, де інформація поширюється миттєво, а «вкиди» живляться коментарями, обуренням та репостами. Спікер наголосив: інколи найбільш правильний крок — зробити паузу, не поширювати повідомлення одразу, а перевірити, звідки воно взялося.

“ Я би запропонував рівнянам та всім, хто цікавиться питаннями інформаційної безпеки, простий набір правил “інформаційної гігієни” , – говорить Сергій Штурхецький. – Тобто говоримо про звички, , які допомагають не піддаватися маніпуляціям. Серед них: перевіряти першоджерело, порівнювати інформацію в кількох надійних медіа, відрізняти факт від оцінки та ставити собі запитання: хто це повідомляє, чому саме зараз і яку реакцію від мене хочуть отримати”.

Лекція завершилася сесією запитань і відповідей — учасники обговорили приклади з повсякденного інформаційного потоку та те, як зберігати критичність у час, коли новин дуже багато, а емоцій — ще більше. Переглянути її можна за посиланням

Поділитися цією статтею