Наших місцевих начальників я ціную за дві їхні властивості. Перша — це шия. Щойно починає наша людина підніматися щаблями державної служби, як у неї починає товстіти шия. Інколи здається, що ці люди навмисне ці шиї, собі відгодовують, аби виглядати відповідним чином. Бо ті, що без шиї, у нашій місцевій владі надовго не затримуються. Споглядати за тим, як володарі коротко підстрижених товстих ший збираються на засідання облвиконкому — окреме свято для тих, хто у цьому розуміє. Друга властивість нашого начальства — вміння ввернути у промову похвалу тому, хто його призначив. Ніколи не скаже, що яму на дорозі залатали просто так. Винятково у "рамках політики президента". Оце днями Берташа по телевізору показували. Він ключі новоселам роздавав. Звісно, у рамках "соціальних ініціатив президента".
Наших місцевих начальників я ціную за дві їхні властивості. Перша — це шия. Щойно починає наша людина підніматися щаблями державної служби, як у неї починає товстіти шия. Інколи здається, що ці люди навмисне ці шиї, собі відгодовують, аби виглядати відповідним чином. Бо ті, що без шиї, у нашій місцевій владі надовго не затримуються. Споглядати за тим, як володарі коротко підстрижених товстих ший збираються на засідання облвиконкому — окреме свято для тих, хто у цьому розуміє. Друга властивість нашого начальства — вміння ввернути у промову похвалу тому, хто його призначив. Ніколи не скаже, що яму на дорозі залатали просто так. Винятково у "рамках політики президента". Оце днями Берташа по телевізору показували. Він ключі новоселам роздавав. Звісно, у рамках "соціальних ініціатив президента". Ну як же без нього? Про те, що ті сорок квартир були викуплені за бюджетні кошти у будинках, які почали зводити ще за часів СРСР, наш обласний керівник якось забув. А може, і не забув? Не сказав же він, якого саме президента... Зате сказав, що ця програма буде продовжена. До цього ми ще повернемось, а поки подивимось на ощасливлених новоселів. Безплатні квартири одержали кілька десятків родин, "постраждалих від Чорнобиля". Новосели, ясна річ, дякували, хоч і квартири їм дали... в іншому районі. Мовляв, двадцять років чекали і тепер такі раді... Чекайте, Чорнобиль же був аж ніяк не двадцять років тому. То виходить, новосели почали страждати потім? І чим вони постраждали сильніше, ніж іще три тисячі таких самих, що у черзі стоять на безплатне житло? Чому саме вони? Хто і яким чином виявляв ступінь їхнього страждання, оцінивши його у квартиру? Ви не втомилися від запитань? Тоді продовжу. Цікаво, яким чином шановний пан Берташ буде продовжувати надавати безплатні квартири? Недобудованих багатоповерхівок залишилося не так багато. Та й якщо будуть давати, як тепер, по сорок квартир на рік, то аби забезпечити усіх постраждалих, потрібно буде 85 років. Ви не пробували поділити три тисячі на сорок, пане Берташ? Я поділив, причому без калькулятора, бо арифметику колись вчив так само, як і ви. А 85 років не проживемо ані ми з вами, ані, нехай не ображається, навіть сам Янукович, щоб він був здоровий. То що це за "соціальні ініціативи", яких слід 85 років чекати? Хрущов колись комунізм за двадцять років обіцяв! Облишмо і перейдемо до інших запитань щодо арифметики та "соціальних ініціатив президента". Цікаво, які саме фірми та організації отримали замовлення на добудову житла для постраждалих? За якими розцінками вони виконували роботи? Скільки за цей час додатково збудувалося на околицях Рівного та Костополя ошатних приватних будиночків? Продовжувати? Чи зупинимось на тому, що за 27 років після Чорнобиля усі ми можемо вважати себе постраждалими. Включно з тими, хто квартири задурно одержав. Ви їх послухайте! Вони, виявляється, державні службовці. І тому ніколи з їхніми зарплатами на квартиру не зароблять. А чому, власне? При такому президентові, за якого, якщо вірити пану Берташу, жити нам усім стало набагато краще? Тож для тих бідолашних постраждалих державних службовців, яким квартири поки що не дали, бачу два можливих шляхи. Або спробувати прожити ще 85 років і дочекатися безплатної квартири, або... відгодувати собі потрібного розміру шию. Бо у тих держслужбовців, що із шиями, квартирних проблем чомусь немає. Чому так виходить? Не знаю. Арифметика, принаймні та, яку я вчив у дитинстві, тут не допомагає. І шия у мене чомусь не товстішає. Тому не бути мені місцевим начальником. Оце лише милуватися на них залишається, що теж непогано.
