У столиці будуть обирати міського голову. Так вирішив вищий законодавчий орган у відповідь на клопотання депутатів, не задоволених діями чинного керівника Києва. Цілком живого, здорового фізично і, якщо не дуже приглядатись, психічно. Про здоров’я психічне я недарма згадав. Чинне виборче законодавство дозволяє стати міським головою, одержавши навіть один відсоток голосів виборців, у тому разі, коли за інших проголосувало ще менше. Про те, чим думали наші законодавці, приймаючи саме такий закон про вибори, розводитися не буду. Занадто багато буде варіантів: від шлунка і нирок до інших органів, повністю перелічити які не наважуюсь, щоб не накликати на себе ще один судовий позов. Такого низьковідсоткового вибору побоюються, ймовірно, і в Рівному, зволікаючи з оголошенням виборів нового міського голови. Скажете, що є процедура, що не у Рівному це питання вирішують.
У столиці будуть обирати міського голову. Так вирішив вищий законодавчий орган у відповідь на клопотання депутатів, не задоволених діями чинного керівника Києва. Цілком живого, здорового фізично і, якщо не дуже приглядатись, психічно. Про здоров’я психічне я недарма згадав. Чинне виборче законодавство дозволяє стати міським головою, одержавши навіть один відсоток голосів виборців, у тому разі, коли за інших проголосувало ще менше. Про те, чим думали наші законодавці, приймаючи саме такий закон про вибори, розводитися не буду. Занадто багато буде варіантів: від шлунка і нирок до інших органів, повністю перелічити які не наважуюсь, щоб не накликати на себе ще один судовий позов. Такого низьковідсоткового вибору побоюються, ймовірно, і в Рівному, зволікаючи з оголошенням виборів нового міського голови. Скажете, що є процедура, що не у Рівному це питання вирішують. Та навіть наш парламент, який періодично прикрашає зал своїх засідань кольоровими кульками, подібно до слабого на голову у щільно зачиненій палаті, навряд чи заперечуватиме проти нашого законного права обрати собі міського голову. То у чому тоді проблема? Місту подобається жити без всенародно обраного керівника? Чи все набагато простіше, і нинішня влада не хоче ризикувати тим, що вже має? Бо загальновизнаного лідера народних симпатій, яким був наш колишній голова у Рівному, ніби немає. І що у цьому страшного? Святе місце порожнім не буває. На те і демократія у нас, щоб ми самі з власної волі обирали собі керівника. Але бояться чогось наші міські депутати. Проспект перейменувати — немає проблем. А звернутися до парламенту з проханням призначити вибори — є проблема. Не для нас — для них. Бо нинішню міську раду ми насправді не обирали. Ми голосували за виборчі блоки, у складі яких до депутатів потрапили й ті, кого б ми ніколи не обрали навіть коли б нас довели до несвідомого стану. Як там казали у старому кінофільмі: напоїли, оглушили і нарешті… Але до цього, сподіваємося, справа не дійде. Ми хоч і ходимо під шаленою політичною пропагандою, але обрати собі міського голову цілком здатні. Аби він, подібно до того, хто нами керував, урівноважував своїм всенародно підтвердженим авторитетом депутатські забаганки. Чого очікувати? Хіба не цікаво ще раз усім разом подивитися на демонстрацію амбіцій і марнославства у вигляді чотирьох десятків бажаючих нас очолити? Нехай ті, хто бажає керувати містом, покажуть нам себе у всій красі. Нехай розкажуть, які вони компетентні, толерантні, зважені, помірковані… Тут зупинимося, аби ніхто зненацька не подумав, що я оце вже почав вправлятися у передвиборчій агітації. Нехай самі думають. Нехай повиходять із затінку всеукраїнських лідерів і лідеринь і покажуть, що вони представляють самі по собі. І не варто боятися, що на посаду голови проскочить недостойний. Не таке у нас велике місто, щоб можна було набрати голосів за допомогою безплатних продуктових пакетів чи ще якої матеріальної допомоги малозабезпеченим. Забезпечених серед нас, якщо не прикидатися, набагато більше. То чому б не дати нам право вибору вже тепер, поки бюлетень голосування за міського голову не перемішаний із бюлетенями голосування за Президента чи народних депутатів? Саме зараз, поки голови наші відносно свіжі від загальнодержавних виборів. Лідерами, як і героями, як відомо, не народжуються. Ними стають. У тому разі, коли не бояться народного вибору і не очікують невідомо чого. То що, шановні депутати міської ради? Будемо обирати голову чи вулиці перейменовувати?
