Нинішнього директора «Рівнеоблводоканалу» Андрія Карауша у 2012-му «привіз» у Рівне міський голова Володимир Хомко. І тепер, коли у директора контракт закінчився, голова, хоч і не публічно, але ратує за його повторне призначення.
Андрій Карауш
— На чию підтримку в сесійному залі розраховуєте?
— Думаю, я залишуся на посаді. Здоровий глузд у депутатів переможе. Я — менеджер, і мої показники — це робота підприємства. Справи водоканалу, який у дуже непростий час вдалося залишити на плаву, говорять про те, що ми все робили правильно. Окрім того, я маю підтримку колективу. Хотілося б, щоб кандидатів на посади оцінювали за професійними якостями, за показниками їхньої роботи, а не за приналежністю до партій чи особистими симпатіями.
— Ширяться чутки, що зарплата 11 тисяч гривень — не єдиний ваш дохід. У Рівному, кажуть, ви маєте дві квартири у новобудовах та аптеку в новому мікрорайоні «Щасливе». То звідки у директора комунального підприємства стільки нерухомості?
— Це неправдива інформація. У власності моєї родини є тільки одна квартира — на вулиці Клима Савура. Купили її ще у 2014 році. Коли я приїхав у Рівне, у мене був депозит. Окрім того, ми продали квартиру у Кропивницькому, бо повертатися туди не збираємося. Квартира на вул. Клима Савура досі без ремонту, тому ми живемо на Тихій. Житло там орендуємо вже понад чотири роки. Так, моя дружина є власницею аптеки, але приміщення у Щасливому — в оренді. Усе це легко перевірити за допомогою відкритих реєстрів нерухомого майна. Додам, що за чотири роки, поки очолював водоканал, автомобіль не змінив. Їжджу на тому, що мав ще у Кропивницькому з 2009 року — «Kia Sorento». Крім того, вся ця інформація відображена в моїй декларації про доходи, яку я подав відповідно до законодавства.
— Кажете, що покидати Рівне не збираєтеся, проте у Кропивницькому у вас є власна фірма — «Альянс-Інтелект».
— Фірма існує, але не здійснює жодної діяльності. Мати власне підприємство мені не заборонено, як і моїй дружині займатися бізнесом.
— На посаду у 2012-му вас призначив тодішній голова ОДА Василь Берташ. Водоканал був у боргах, і подейкували, що ви у Рівному з однією метою — щоб підприємство опинилося у приватних руках.
— Мене запросили у Рівне за рекомендацією Володимира Хомка, який знає мене ще з часів, коли він працював у Міністерстві ЖКГ, бо ситуація на підприємстві була критичною, про це свідчила, як мінімум, чотиримісячна заборгованість із заробітної плати. Якщо я мав його довести до банкрутства, чому нині водоканал розрахувався з боргами, нормально надає рівнянам послуги? У липні 2014-го був затверджений економічно обґрунтований тариф, і нині ми не маємо заборгованості з зарплати, яка накопичувалася тривалий період, не маємо боргу за електроенергію, податки, за підвищення тиску перед «Рівнетеплоенерго». Маємо лише борг — близько 9 млн. грн. — перед «Рівнеазотом», але левову частку, а це 45 млн. грн., ми погасили протягом 2012-2014 рр. У 2015 році підприємство сплатило до обласного бюджету 245 тис. грн., у цьому році — 476 тис. грн. Окрім того, за 2014 рік сплатили 29 млн. грн. податків, а 2015 — 31 млн. грн. А це вже означає, що підприємство два роки мало прибуток, незначний, але прибуток, що свідчить про окупність тарифів на послуги водопостачання та водовідведення.
Наприклад, чистий дохід від реалізації послуг в 2014 році склав 85, 6млн. грн., а собівартість послуг була близько 84,9 млн. грн., відповідно, валовий прибуток становив 736 тис. грн., тобто менше 1%. У 2015 році чистий дохід від реалізації послуг склав близько 106,7 млн. грн., а собівартість послуг — 104,7 млн. грн., відповідно, валовий прибуток був понад 1,9 млн. грн., тобто 1%.
Крім того, підприємство має прибуток від здійснення інших видів діяльності — за 2014 рік 602,4 тис. грн., за 2015 — 851,7 тис. грн., це наші проектні роботи, роботи з будівництва мереж водопостачання та водовідведення.
— Але якщо підприємство має прибуток, для чого підвищувати тарифи?
— 1% прибутку при собівартості послуг 104,7 млн. грн. на рік — сума незначна. Основну питому вагу серед витрат складає сплата за електроенергію 35%, яка з 1 вересня коштує 2,18 грн.?/?кВт, а в тарифах закладена ціна 1,62 грн.?/?кВт. Окрім того, у нинішньому тарифі закладена мінімальна заробітна плата на рівні 1218 грн., а на сьогодні вона вже становить 1450 грн. Так само вартість пального закладена на рівні 13,33 грн. (без ПДВ), а нині літр коштує 15,58 грн. (без ПДВ). А ще зросла вартість метану, реагентів для знезараження води і т.д. Тому ми й подали наші розрахунки, щоб НКРЕКП скоригувала тариф. Рентабельність його буде нульова, проте тариф містить інвестиційну складову з амортизаційних відрахувань. Йдеться лише про економічно обґрунтований окупний тариф.
Галерея портретів директорів Рівнеоблводоканалу
У мене в контракті чітко передбачено — не допускати збиткової діяльності. Окрім того, низка законодавчих актів забороняє встановлювати тарифи, нижчі від собівартості. Тому не розумію, як можна нині говорити про зниження тарифів на водопостачання та водовідведення без зменшення плати за електроенергію, наприклад.
— Все ж якщо тариф не піднімуть, підприємство не зупиниться.
— Ми скотимося знову до того, що буде заборгованість із заробітної плати, не будуть виконані якісь ремонтні роботи. Наразі постанова НКРЕКП, якою встановлено новий тариф, на реєстрації у Мін'юсті. Тільки коли зареєструють, офіційно опублікують і мине 15 днів, тариф зможе набрати чинності. Подорожчає він (водопостачання та водовідведення разом) на 93 копійки. Тобто у місяць підприємство отримуватиме додатково близько 1,67 млн. грн. У той же час з вересня на 1,4 млн. грн. більше ми повинні сплачувати за електроенергію «Рівнеобленерго».
— Втім, у червні ви казали, що зростання тарифів можна стримати.
— Можна — за допомогою кількох способів: суттєво зменшити споживання електроенергії, замінивши застаріле обладнання, відмовитися від послуг «Рівнеазоту», побудувавши власні очисні споруди, автоматизувати виробничі процеси, зменшивши кількість працівників, хоча це соціально неправильно. Але всі ці кроки потребують суттєвих капіталовкладень. Окрім того, потрібно замінювати старі мережі, аби зменшити втрати води. У нас втрати, до речі, на середньому рівні серед інших водоканалів країни — 28%. Можна було б говорити також про зменшення тарифу, якби з обласного чи міського бюджету сплачували частину суми замість рівнян. Але я загалом виступаю не за те, щоб зменшувати тариф, вводити пільги чи субсидії, а за те, щоб робити населення платоспроможним, тобто збільшувати доходи населення.
— А чому ви не надали всіх документів, які просили міські депутати та активісти, за якими вони могли б перевірити, на основі чого сформовано тариф на воду для рівнян?
— Вони просто не зацікавлені у тому, щоб розібратися. Ми надали документи щодо 95% витрат: на електроенергію, зарплату, розрахунки з «Рівнеазотом» та «Рівнетеплоенерго», на пально-мастильні матеріали, амортизаційні відрахування. Інші 5% не будуть суттєвими. Усі потрібні розрахунки за п'ять років у них є.
Нас контролює стільки установ, що у місяць подаємо 180 звітів. Окрім того, варто ж порахувати. В середньому людина споживає на місяць 3 куби води, а це в межах 40 грн.
— Субсидії, очевидно, допомогли скоротити борг населення за воду.
— У липні, до прикладу, «Рівнеоблводоканал» нарахував близько 10,8 млн. грн., а отримав оплати від споживачів 14,8 млн. грн. Більше трьох мільйонів гривень, щоправда, сплатило «Рівнетеплоенерго». Звичайно, що розрахунки у цьому році значно покращилися, оскільки люди отримали субсидії і почали оплачувати заборгованість попередніх періодів. Якщо у липні минулого року борг населення був 16 млн. грн., то тепер 9 млн. грн. Втім, підприємствам субсидія не на користь. Ми її можемо використовувати тільки на розрахунок за електроенергію, навіть за податки не можемо нею розрахуватися. Невирішеним залишається питання переплати по особових рахунках субсидійованих. Окрім того, держава винна за субсидії нам приблизно 3 млн. грн., а ще є борг 113 млн. грн. за різницю у тарифах за минулі роки.
