Володимир Хомко, схоже, зневірився у своїх можливостях як голови-господарника. Тому що розуміє — без грошей міському голові у Рівному зробити нічого не вдасться. Про те, чому виникла така ситуація, хто обікрав рівнян і на що в умовах нестачі коштів очікувати цього року — в розмові з Володимиром Хомком.
— 309 ліфтів Рівного потребують ремонту. Припис щодо виділення коштів на це нещодавно міській владі надіслала обласна прокуратура… — Погоджуюся з прокуратурою: ліфти повинні працювати. Але щоб виконати цей припис, потрібно 19 мільйонів гривень. А всього прокурори за минулий рік написали мені близько 400 приписів, на виконання яких потрібно приблизно 130 мільйонів гривень. Як з 10 мільйонами гривень на капітальний ремонт житлових будинків у міському бюджеті можна їх виконати? А ще ж є дворові території, дахи. Їх теж потрібно ремонтувати, а це ще десятки мільйонів гривень. Відповідно, потрібно вибирати: щось робити, а щось не робити. Звісно, несправний ліфт — це загроза для життя і здоров'я, тому це більш відповідально, ніж незаасфальтований двір. Тож будемо думати, як зробити так, щоб ліфти були безпечними. Така ситуація з ліфтами не тільки у Рівному, а й у Квасилові, який теж отримав прокурорські приписи. Аналогічна проблема і в усій Україні. Їй є об'єктивне пояснення — це відсутність джерел покриття витрат на ремонти ліфтів. І найгірше, що їх нема і в державному бюджеті. Окрім цього, торік 32 мільйони гривень з міського бюджету забрала держава, не профінансувавши свої делеговані повноваження — не надала кошти на виплату зарплат медикам та освітянам. Відповідно, ми були змушені з тих невеликих сум, які місто мало на комунальну сферу, в тому числі й на ліфти, віддати замість держави на зарплати. Якщо у 2008 році держава недодала на це 3,5 мільйона гривень, то це ще було терпимо. У 2009-му недофінансування вже сягнуло 25 мільйонів, у 2010 — 35 мільйонів, торік — 32 мільйони. Всього за чотири роки мого перебування на посаді міського голови держава недодала на зарплати медикам та освітянам 118 мільйонів. Це сума, за яку ми могли б відремонтувати ліфти, дахи і не було б приписів прокурора. — Чи намагалися ви повернути ці кошти? — Двічі цього року міські голови та Асоціація міст України зверталися. Адже повинні бути якісь правила гри. Так, є податки, які у міста забирає держава, а є ті, які повинні залишатися у місті, як, приміром, податок з доходів фізичних осіб. І його не мають права забирати. Але минулий рік для нас — взагалі трагічний. Бо той мінімум грошей, який залишився, ми досі не можемо зняти з казначейського рахунка. Розумію, що це не вина Рівненського управління Держказначейства, це проблема державна. Рівне свій торішній бюджет перевиконало, тому має кошти на казначейському рахунку — 14 мільйонів гривень. Однак держава залізла у наш рахунок і забрала кошти. В обласному управлінні Держказначейства пояснюють, мовляв, державі не було чим пенсії платити. Але причому тут наші гроші? Яке право мав хтось їх забирати? Якби місто мало своє казначейство чи розмістило кошти на рахунку у банку, як це роблять в Європі, то такого не було б. Втім, навмисне гроші тримають в загальній купці, щоб можна було у них залізти. Таким чином у Луцьку 28 мільйонів гривень забрали незаконно, у Житомирі — 20, а всього по державі — 5 мільярдів. І оплачувало казначейство лише 10% від виставлених нами сум в рахунках. Відповідно, обіцяне людям ми не виконали. Приміром, протікаючий дах над приміщенням облорганізації Спілки художників, що на вулиці 16 Липня, до кінця не відремонтували. І як я в такому разі можу планувати свою роботу, якщо не знаю, коли з'являться і куди подінуться гроші? До речі, з рахунка в Держказначействі зникли навіть ті гроші, які батьки назбирали на встановлення вікон у школах та Палаці дітей і молоді. — Інакше кажучи, держава обікрала рівнян? — Обікрала всі міста України. Через це зруйнувалися всі плани, через це люди нарікають на владу. І як мені їм дивитися в очі, якщо я зробив все, що міг — назбирав кошти у бюджеті, замовив проект робіт, підписав рахунок, а гроші щезли? І як жити в цьому році, якщо знову 22 мільйони гривень мусимо віддати на зарплати медикам та освітянам? Це притому, що на два останніх місяці року ще ніхто не знає, де будемо брати на це гроші. Ще Кабмін придумав таку річ, як вилучення грошей з бюджету міст. Рівного це поки не торкнулося. Наприклад, якщо місто зі своїх джерел фінансування назбирало трохи більше грошей, то це перевиконання держава забирає собі. Так, цього року в Сум заплановано забрати 30 мільйонів гривень. Я собі уявляю настрій міського голови Сум з цього приводу! Це ж виходить, що промисловість запрацювала трохи краще, можливо, побудували якийсь новий завод і надходжень у міський бюджет стало більше. А їх забрали. То скажіть, для чого сумчанам дихати бруднішим повітрям, розміщувати на своїй території якісь додаткові підприємства, якщо держава гроші все одно забирає? У попередні роки гроші теж забирали, але ж не в таких обсягах! — Чи не виникає через це бажання залишити посаду? — Не хочу поки говорити на цю тему. Хоча у мене песимізм досяг такого рівня, що я не можу його передати словами. Так, фінансування житлово-комунальної сфери цього року в держбюджеті має дефіцит 12 мільярдів гривень. Повністю відсутні видатки на ліфтове господарство, на реконструкцію гуртожитків, на створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, на заміну й капремонт тепломереж, на покращення якості води. Я сам був автором закону "Про загальнодержавну програму "Питна вода України", яку прийняли у 2005 році. І вперше з тих пір цього року на неї не передбачили ні копійки. — Тобто виходить, що галузь ЖКГ державі не потрібна? — Я не знаю відповіді на це запитання. Але цей держбюджет не давали на розгляд Асоціації міст України. Тобто всупереч нормам закону він був прийнятий без врахування думки місцевого самоврядування. У мене остання надія на голову Верховної Ради Володимира Рибака. Він колись був міським головою, тож добре знає ці проблеми. А його перебування на посаді віце-прем'єра було справді проривом для сфери ЖКГ. Рибак у своєму нещодавньому інтерв'ю підкреслив, що зі зміною політичної ситуації в державі тенденції до централізації влади знову посилилися. А централізація — це вкрай негативно, бо всі фінанси сконцентровано в Києві, а проблеми — на місцях. Керівник парламенту вважає, що потрібно змінити ситуацію, за якої представники місцевого самоврядування вимушені їхати до Києва просити гроші, які дають за принципом: хочу дам, хочу не дам. Рибак висловив думку, що в державі повинні залишитися певні кошти на виконання її повноважень, а решту 60-65% потрібно направляти в регіони. Тоді люди не на словах відчують, що місцева влада працює. Рибак впевнений, всі ці зміни мають бути закріплені законодавчо. А нинішня ситуація чим погана? Простий мешканець хоче нормально жити, працювати: щоб прийшов додому і текла вода з крана, щоб не протікав дах і таке інше. І йому ні до чого ці проблеми із фінансуванням. Хоч винна у них держава, крайніми стають органи місцевого самоврядування, бо вони — поруч. Тож нинішня ситуація підриває мій авторитет, підриває авторитет місцевого самоврядування, оскільки люди думають, що воно неефективне. Та й не може бути ефективним при цій моделі, яка є нині. Взагалі за чотири роки мого перебування на посаді міського голови ситуація змінилася кардинально. Скільки всього я зробив за перший рік роботи! А зараз, образно кажучи, я голий і босий. — Що чекає рівнян цього року у зв'язку з обмеженим бюджетом, недофінансуванням державою? — Жодного прогнозу не можу дати, бо не знаю, що буде з тими 14 мільйонами гривень, які зникли з рахунка казначейства. Вони повинні перейти нам на цей рік. Тож, можливо, зможемо їх витратити. Ми збираємо нормальні кошти у місті. Адже Рівне — не дотаційне: з держбюджету нам гроші не дають. У 2011 році ми зібрали 930 мільйонів гривень, а витратили 710. Тобто ми тратимо менше, ніж збираємо, і третина зібраного йде в Київ. І торік ми міський бюджет перевиконали. Великі надії цього року в мене на бюджет розвитку. Це ті кошти, які можемо витратити на капітальні видатки. Крім того, я планую продати декілька комунальних приміщень, бо дуже хочу все-таки добудувати кіноконцертний зал Будинку культури, що в парку імені Шевченка. Там ми вже зробили дах, фасад. І думаю, частину його у першому півріччі запустимо в експлуатацію, щоб можна було нею користуватися, якісь виставки проводити. На реконструкцію решти Будинку культури не вистачає 16 мільйонів гривень. А я хочу, щоб він мав європейський рівень. Тож буду працювати з нардепами від Рівненщини. Можливо, у березні Верховна Рада буде переглядати держбюджет і нам вдасться "вирвати" з нього на Будинок культури якісь кошти. Так, торік ми цільових 4 мільйони гривень на це отримали. Також виграли грант для ПК "Текстильник" у півмільйона гривень, взявши участь у конкурсі підтримки місцевого самоврядування. Спрямуємо їх, щоб зробити у закладі автономне опалення, адже нині там не опалюється глядацький зал. Решту коштів даємо своїх, щоб зробити у "Текстильнику" утеплення. Зробили вже фасад гарний у закладі, встановили пластикові вікна. Взагалі, район "Текстильника" хочу зробити улюбленим місцем відпочинку рівнян: заасфальтувати доріжки, поновити підпірні стінки. Закінчимо ремонтувати "Лебединку". Запустимо тут фонтан, встановимо додатковий аератор води у водоймі, лебедів повернемо. Ще хочемо вулицю Драгоманова відремонтувати: заасфальтувати тротуари, підняти бордюри. Хочемо парк ім. Богомолова зробити (це там, де дерева позрізали і люди через це вирішили, що ми будемо стоянку робити). Заклали також кошти на фонтан у дендропарку "Ювілейний". Я обіцяв його зробити дітям, які виграли рівненський танцювальний конкурс "Майданс". Також планую свердловину у водоймі дендропарку запустити, щоб вода у ній оновлювалася. Завершимо розширення і реконструкцію вулиці Коновальця. Каналізацію на шести вулицях доробимо разом з мешканцями. Мені дуже подобається, коли ми щось робимо разом з людьми. Ось завершили каналізацію на вулиці Дарвіна. Дали ми 600 тисяч гривень на це і люди стільки ж назбирали. Разом з мешканцями готові й асфальтувати вулиці. І вже з однієї з них до мене приходили з цього приводу. А я зацікавлений затягувати людей у співпрацю з владою. Утеплимо кілька будинків міста, здійснимо водопониження на вулиці Пирогова. Є також ідеї, як зробити так, щоб в Усті риба не гинула. Узгоджуємо їх з проектантами. Співпрацюватимемо з обласною владою щодо ремонту стадіону "Авангард". Звісно, проблеми є. Але очі бояться, а руки роблять. І все залежатиме від того, якою буде ситуація з коштами. — Гірше не буде? — Якщо наші гроші не заберуть, то житимемо не гірше, ніж торік.
