Дізнавшись про те, що Віктор Матчук добровільно склав із себе депутатські повноваження у Верховній Раді, згадав чомусь старий анекдот, герой якого у відповідь на комплімент сумно сказав: "Та хто ж це оцінить?". Справді, сподіватися на те, що так звана "широка громадськість" оцінить порядність Матчука, який, полишивши партію Ющенка, одразу ж склав депутатський мандат від цієї партії, не доводиться. Бо у нас по-іншому прийнято чинити. Вийти з партії і, залишивши собі отриманий від партії депутатський мандат разом із усіма правами та привілеями, поливати цю партію на всіх кутках. Або просто не здавати той мандат місяцями, порушуючи закон, як робив це у 2005 році недоброї пам'яті Василь Червоній. Або гавкати чи не щодня на Януковича, перед тим ставши завдяки тому ж Януковичу відомим політиком, як це робить Тарасик Чорновіл. І це не тому, що згадані Червоній та Чорновіл, а також сотні й тисячі інших політичних запроданців, такі патологічно непорядні. Просто у нас так прийнято.
Дізнавшись про те, що Віктор Матчук добровільно склав із себе депутатські повноваження у Верховній Раді, згадав чомусь старий анекдот, герой якого у відповідь на комплімент сумно сказав: "Та хто ж це оцінить?". Справді, сподіватися на те, що так звана "широка громадськість" оцінить порядність Матчука, який, полишивши партію Ющенка, одразу ж склав депутатський мандат від цієї партії, не доводиться. Бо у нас по-іншому прийнято чинити. Вийти з партії і, залишивши собі отриманий від партії депутатський мандат разом із усіма правами та привілеями, поливати цю партію на всіх кутках. Або просто не здавати той мандат місяцями, порушуючи закон, як робив це у 2005 році недоброї пам'яті Василь Червоній. Або гавкати чи не щодня на Януковича, перед тим ставши завдяки тому ж Януковичу відомим політиком, як це робить Тарасик Чорновіл. І це не тому, що згадані Червоній та Чорновіл, а також сотні й тисячі інших політичних запроданців, такі патологічно непорядні. Просто у нас так прийнято. Будеш порядним — залишишся в дурнях. Бо ж саме так про себе думаємо усі ми, просто одні про це мовчать, а інші ні. То навіщо тоді та порядність? Особливо людям, які досягли значних висот у бізнесі, політиці і взагалі у житті? Ну хто того Матчука тягнув за мандат? Відсидів би тихо у депутатах останні місяці, і ніхто б йому слова поганого не сказав. Знаю, знайдуться люди, які будуть шукати у вчинку рівненського депутата якийсь особливо хитрий розрахунок. Наприклад — ввести замість себе у депутати Сергія Луценка, якому це депутатство, як виглядає, сьогодні набагато потрібніше, ніж Матчуку. Не хочу так думати. І не тому, що не тямлю у великій політиці чи якось особливо симпатизую Матчукові. А тому що знаю, що проста людська порядність серед нас ще не зникла зовсім. Просто говорити про цю свою порядність, так само як і про свою непорядність, у нас традиційно якось не прийнято. Я знаю людей, які завжди дотримують свого слова і завжди виконують свої обіцянки. Я знаю людей, які завжди віддають борги і ніколи не обманюють партнерів по спільній справі. Я знаю людей, які залишаються самими собою, незважаючи на здобуті посади та гроші, так само як і тих, хто залишається самим собою це все втративши. Інколи здається, що таких людей зовсім мало, що їх буквально одиниці. Не варто так думати. Тому що порядна людина є порядною, насамперед щодо себе. І чинить порядно не напоказ, а тому, що просто не може інакше, не вміє! Переконатись у тому, що таких людей серед нас дуже багато, причому набагато більше, ніж ми думаємо, можна буде тоді, коли з кимсь із нас, чи з нами усіма, станеться яка-небудь біда. Тому нехай краще все залишається так, як є. Не треба нам тої біди. Нехай собі усяка сволота думає, що вона у більшості. Ми ж знаємо, що це не так. Треба лише залишити цю сволоту у меншості у самому собі. Наважитись, коли настане час, вчинити не так, як вигідно, і не так, як прийнято, а так, як має вчинити порядна людина. І не треба думати, що цього ніхто не оцінить. Просто не кричатимуть про це на кожному кроці. А просто знатимуть, що є ще одна людина, на яку можна завжди покластися і якій можна завжди вірити.