Цей випадок стався зі мною дуже давно. У ті часи, коли місто Рівне називали "городом Ровно", університети — інститутами, "губернатора" — першим секретарем, кілера — убивцею, бізнес-ланч — комплексним обідом, гея — підарасом, фотомодель — бл..ю, фітнес — фізкультурою, цілодобову сауну — бандитським притоном, спонсорську допомогу — хабаром і так далі.
Американських чорношкірих у ті часи усі спокійно і відкрито називали неграми. Саме про них згадав тоді на семінарі викладач "наукового комунізму" у водному інституті. На той семінар я потрапив випадково — приїхав на кілька днів у відпустку з війська, робити було нічого, ось друг-студент і запросив погрітися в аудиторії. Під час того семінару викладач переконував нас у тому, що у США процвітає расова дискримінація. І приклад тої дискримінації навів: серед ста сенаторів США — лише один негр! На що я одразу зауважив, що у нашому ЦК — взагалі немає жодного негра! Ввечері того дня поїзд вже віз мене назад до місця служби, а у "водному" ще довго розбирались із тим, як сторонній потрапив до аудиторії і хто це, власне, був? Вже потім ми із моїм другом, який згодом став у "водному" деканом, довго сміялися, згадуючи той випадок. Минули десятиліття. Немає вже серед живих мого друга. "Водний" став університетом, "город Ровно" — Рівним, перший секретар, якого ніхто не обирав, став "губернатором", якого теж ніхто не обирає. Убивці стали кілерами, підараси — геями, бл…і — фотомоделями, фізкультура — фітнесом, комплексний обід — бізнес-ланчем, хабар — спонсорською допомогою… Не стало і негрів в Америці. Вони тепер — афроамериканці, а один із них тепер їхній президент! А у нас? У нас із того часу з неграми так нічого і не змінилося. Як не було їх у ЦК сорок років тому, так немає і тепер. Ні у Верховній Раді, ні у Кабміні, ні в Адміністрації президента, не кажучи вже про ради різних рівнів. Ну хоча б одного афроукраїнця туди обрали. Добре, що хоч із палестиноукраїнцями все гаразд — їх у нашій владі скільки завгодно. А от із неграми, перепрошую, з афроукраїнцями, повна дискримінація виходить. Навіть не знаю, як до цього поставитись? Радіти цьому як останній расист? Чи навпаки — подати скаргу до європейських інституцій щодо порушення в Україні прав чорношкірих? А ви як гадаєте?
