Є в Рівному школа номер десять, до якої я ніколи не мав жодного стосунку, крім художньо-літературного. Тому що вже добрі півстоліття мені не дають спокою чотири рельєфних портрети на фасаді цього навчального закладу.
Підписів там немає, тож із того давнього дня, коли я вперше побачив ці зображення, намагаюся вгадати — хто це. Єдиний критерій — рослинність на обличчі: той, що з кучерявими бакенбардами, — точно Пушкін, той, що з довгими вусами, — точно Шевченко, а два бородані — досі для мене загадка. Єдине знаю — вони класики, тобто не з нашого з вами часу. Бо ми з вами поки що — цивілізація безбородих. А сто років тому, коли світ перевертала перша світова війна, все було навпаки — бороди та вуса прикрашали чи не усіх чоловіків, і лише найбільші модники ходили зовсім поголеними, як ми тепер. Саме тоді борода почала виходити з моди і поступово майже на сто років зникла з нашого життя. Усі подальші знаменитості мали хіба що вуса, і то їх ставало щораз менше. Про начальство годі й казати: майбутній начальник починав кар'єру з юних років, тож дратувати старших нестандартним зовнішнім виглядом їм не виходило — усі мої однолітки, які згодом стали великими чи не дуже керівниками, з юних років носили акуратну стрижку. Яку саме — не так важливо, головне — таку, як в усіх! Щоб не виділятися! Бо тих, хто вирізняється, одразу не люблять. Підозрюють, що «сильно грамотні». І лише тепер молодь почала нарешті відрощувати бороди. Виявилося, що це дуже цікаво — бороди ж в усіх ростуть різні. В одного густа та рясна, у другого ріденька, у третього зовсім майже не росте… Який це має стосунок до нашого життя? Дуже простий і страшенно, як на мене, важливий. Не думаю, що сучасні молодики прагнуть бути схожими на великих бороданів позаминулого століття, вони, вірогідно, їх взагалі не знають. Важливо інше — хлопці не бояться виділятися на тлі інших, не хочуть бути такими, як усі. І що цікаво, серед молоденьких кар'єристів, що крутяться нині навколо депутатів та інших впливових людей, бородатих немає зовсім — шефу може не сподобатися. З бородами лише ті, кому начхати на думку «шефа» чи ще когось. Вони такі, які є, якими хочуть бути, якими хочуть виглядати. Тому мій історичний прогноз такий — нормальне життя у нас почнеться тоді, коли ці бородаті хлопці прийдуть до влади. А вони прийдуть, не сумнівайтеся. Ось лише не зовсім швидко це станеться — дожити б. І тоді вже їхні помічники почнуть відрощувати бороди, аби зробити кар'єру. Але це буде вже тоді, коли нас не буде. І може, когось із них колись зобразять у Рівному на фасаді нової школи чи як вона тоді називатиметься. А поки що вгадуватиму, що то за два діячі з бородами на десятій школі зображені. Може, підкажете?
