Ви, напевно, подумали, що я знову про нашого Юру? Не вгадали. Тому що Юра вже не міністр, але справа його живе.
Не кримінальна справа чи то провадження, а справа як спосіб життя. Привід для згадки міністра зрозумілий — дехто з місцевих журналістів зауважив, що чинний міністр юстиції прийшов на прес-конференцію у Рівному не у зовсім свіжому вигляді, ніби з похмілля. Помітили і повідомили про це всюди, де було можна. Навіщо повідомили? Ми що, у Західній Європі живемо чи в Америці, де кожен невдалий чих посадової особи такого рівня є причиною якщо не миттєвої відставки, то хоча б скандалу? У чому скандал з нашим міністром? Що він порушив, чого не дотримався? Звісно, коли б усі довкіл бачили горілку лише у кіно, а пили увечері виключно безалкогольні напої, привід до скандалу мав би місце. А у нас? Гадаю, що провина згаданого міністра була зовсім не в тому, що він, можливо, звечора недоспав. Він завинив лише тим, що виглядав зранку не дуже працездатним. А у нас так не можна. Наш високопосадовець має виглядати зранку як свіжий огірок у будь-якому випадку, навіть коли звечора прийняв сімсот грамів високоякісного алкоголю. Тоді він справжній міністр, справжній начальник. Ще давно, коли живі були комуністична партія і комсомол, усі, хто там працював, мали насамперед вміти саме це — виглядати зранку працездатними скільки б не хильнули перед цим. Вони у цьому серйозно тренувались, без цього не можна було зробити кар'єру. — Ти можеш хоч усю ніч не спати, можеш пити і гуляти як захочеш, але о восьмій годині на нараді бути поголений, причесаний, у свіжій білій сорочці та темній краватці, — повчав мене у ті часи знайомий комсомольський секретар. — Потім, після наради, можеш спокійно йти спати чи похмелятися, але о восьмій — як штик! Так воно і було, нинішні начальники не дадуть збрехати. Так і підбирали людей у керівники багато десятиліть до і після того як ми здобули омріяну незалежність. Аж тут раптом поприходили якісь нові — не схожі на колишніх. Якщо товсті, аж лице у телевізор не влазить, то хоч якось їх можна терпіти, а худі та непитущі — дратують до безсоння. Не дають жити так, як раніше, не інакше як вороги заслані. Ось у нас нещодавно голову обласної ради обрали — худий як велосипед, нема на що глянути! Ну як жити з таким головою? У відставку його більшістю голосів! І у столиці так само — президент був як президент, а прем'єр нікуди не годився — худий, в окулярах і завжди тверезий. Ось і поміняли його на товстого, так спокійніше буде. А щодо міністра, з якого ми почали, то він, як виглядає, зрозумів тенденцію і терміново намагається стати таким, як усі. Але не звик іще, не пройшов потрібної школи. Ось і виглядав у Рівному зранку як школяр, який вчора вперше у житті напився на випускному. Нічого, навчиться! Прикладів довкіл досхочу — навчать! А не навчиться — викинуть із міністрів, щоб не вирізнявся і не ганьбив нашу завжди чесну владу.
