Днями натрапив на український переклад промови Уїнстона Черчилля, виголошеної 75 років тому. Хто не в курсі — Черчилль був прем’єр-міністром Великої Британії під час другої світової війни, а на момент виголошення згаданої промови — просто поважною людиною, до якої прислухалися у світі.
Раніше можна було почитати лише фрагменти цього виступу — я не так досконало володію англійською, щоб по-справжньому зрозуміти все, що сказав великий політик минулого століття. Тепер, коли це перекладено повністю, найперше, що мене вразило, звучало так: «…немає жодної причини, крім людської дурості або нелюдського злочину, котрі би зашкодили всім народам здобути і насолоджуватися епохою достатку…». Це було сказано 1947 року, коли Європа разом із Британією лежали в руїнах, а продукти там видавали за картками. У нас тоді взагалі був голод. Але слова Черчилля виправдалися повністю — вже за двадцять років Західна Європа, Сполучені Штати та Японія вийшли на нечуваний досі рівень процвітання. Тому що не робили дурниць та злочинів. У нас не вийшло — злочинний комуністичний режим не дав збудувати таке життя. Але ж цього режиму вже скоро тридцять років як немає! Що заважало нам, отримавши нарешті свободу, повторити шлях передових країн світу, як це зробила та сама Польща? Звісно, що найзручніше послатися на злочинців, які розікрали країну у дев’яності роки. Але це буде неправда. Точніше, не вся правда. Бо окрім злочинців, які захоплювали колишнє «всенародне» майно, були ще десятки мільйонів українців, які спокійно на це дивилися. І не просто дивилися, а теж хотіли розбагатіти, скуповуючи «акції» усіляких емемемів, трастів, селенгів та їм подібних, які обіцяли запросто так платити за акцію сотні відсотків прибутку. Знадобилося багато років та купи викинутих грошей, аби хоча б частина українців припинила вірити у «чарівні акції». Але лише частина — мільйони наших співвітчизників і тепер готові купитися на обіцянки шахраїв. А що буде, коли знову відкриють зали ігрових автоматів, навіть подумати страшно. То що, злочинці, кажете, в усьому винні? Знаєте, на що найбільше схожа сучасна Україна? На радянський гастроном (продуктовий магазин), який дістався після приватизації «трудовому колективу». Такі ще досі збереглися — підіть понюхайте! Доля їх усіх була однаковою — «трудовий колектив» поступово ставав банкротом, віддавав за борги торгові площі та склади, і врешті гастроном або взагалі зникав, або перетворювався на казна-що з обов’язковою розливайкою для алкашів. То що там у нас з тим Черчиллем виходить? Як на мене, то стати процвітаючою країною нам завадили не людська дурість і нелюдські злочини, яких теж вистачало. Головна причина — людські лінощі. Про цей фактор мудрий британський політик якось не подумав…