Упродовж листопада група українських педагогів, громадських активістів, викладачів вищих навчальних закладів перейматимуть польський досвід співпраці університетського та шкільного середовища.
Сьогодення вимагає безперервної самоосвіти, розширення горизонтів пізнання, критичного осмислення різних досвідів. Під час першого тижня проекту “Інноваційний університет і лідерство. Фаза ІV: комунікаційні стратегії та відносини університет-школа” у Варшавському університеті говоримо про компетенції фахівців вищої та загальноосвітньої школи, активне партнерство, застосування мультимедійних методик викладання.
Проект реалізований у співпраці з Міністерством освіти і науки України, Міністерством вищої освіти Республіка Польща та почесним патронатом Фундації польських ректорів – інституту суспільства знань. Співорганізаторами проекту є Варшавський та Ягелонський університети, фундація Artes Liberales, Міжнародний благодійний фонд «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики», спілка ректорів вищих навчальних закладів України. Учасниками є 25 представників навчальних закладів різного рівня, громадських активістів, зацікавлених у якісному реформуванні системи освіти. Чимало запитань актуалізувала вступна лекція професора Тараса Фінікова : «Якість вищої освіти: сучасне розуміння і український контекст». Прикметно, що польська система освіти наразі також перебуває в процесі реформування. Важлива увага зосереджується на моніторингу вчительської та викладацької діяльності, партнерство формальної та неформальної освіти, взаємодію з неурядовими та бізнесовими організаціями. У контексті педагогічному, на думку лекторів, проф. Йоланти Хоінської-Міки, докторки Гражини Четвертинської, Александра Павліцького, університет має бути місцем співпраці вчителя та науковця, в аспекті ознайомлення із сучасними науковими досягненнями, їх інтерпретування та поширення зрозумілою мовою широкому загалу. Лектори зазначають, що сьогодні існує чимало викликів соціального характеру перед педагогами. Зокрeмa, зниження авторитету вчителя та широка доступність освіти, що знижує якість та авторитет вищої освіти. Також викликом є потреба перегляду способів донесення інформації до широкої аудиторії. "Школа - не місце для забавки, а середовище для пошуків та відкриттів" - говорить Агата Лучиньська, фахівець проекту "Klasna Shkola", який культивує концепцію Design thinking для загальноосвітніх шкіл. Університет же повинен бути не музеєм наукових знань, а лабораторією, де здійснюватимуться нові відкриття. Очевидно, жоден навчальний заклад не дасть сьогодні однозначних відповідей на виклики сучасності, натомість має стимулювати особистий розвиток.
