Микола НЕСЕНЮК: Щоб Путін не почув

108 0

Ми у соцмережах:

Микола НЕСЕНЮК: Щоб Путін не почув

Влітку 1972-го ми з батьками поверталися з відпустки через Київ, розраховуючи заночувати у дядька, який жив на Червоному хуторі. Дорога була довга, наш «Москвич-408» рухався зі швидкістю вісімдесят кілометрів за годину. В оббитому дерматином салоні ми встигли щонайменше тричі наскрізь пропотіти та просохнути. Аж раптом за Борисполем звичне сіре шосе перетворилося на казку – автостраду із трьома смугами в кожен бік, кожна з яких мала інший колір – ближня була сіра, середня – червона, дальня – зелена. Казка припинилася на Харківському шосе, звідки ми повернули на Грузинську до дядькової хатини.

За вечерею дорослі майже весь час говорили про нову диво-трасу. Дядько пояснив, що її спорудили спеціально для Річарда Ніксона, президента США, який перед цим прилітав до Києва літаком. А ще дядько показав нам зелений паркан з протилежного боку шосе, де недавно стояли старенькі дерев’яні хатинки, терміново знесені, аби не псувати краєвид на шляху високого гостя…

Чому ні? Це ж був перший в історії приїзд до Києва американського президента! Тепер не те – іноземними президентами нікого у нас не здивуєш. Напевно тому оті сімнадцять диво-кілометрів бориспільського шосе і досі, через п’ятдесят років, залишаються єдиною в Україні повноцінною автострадою.

А після 24 лютого візити іноземних очільників взагалі стали для Києва буденністю – інтервал між ними часом був коротшим, ніж інтервал між потягами столичного метро. Яка цьому причина? Очевидно, що повноцінними візитами зі заздалегідь узгодженим протоколом і готовими до підписання документами нинішні візити аж ніяк не є. Іноземні керівники наважуються на не дуже комфортну і дуже ризиковану подорож в Україну залізницею і втрачають при цьому купу дорогоцінного часу винятково заради того, щоб поговорити із Володимиром Зеленським сам на сам.

Чому вони щораз їдуть особисто замість того, щоб просто поговорити з нашим президентом по телефону, як вони говорять з російським диктатором? Відповідь проста – зміст телефонної розмови умовного Шольца із Зеленським стає відомим усім, кому треба, практично в режимі реального часу. Чи то там «прослушка» якась всюдисуща, чи то навколо Зеленського постійно знаходяться ворожі агенти, не знаю. Недарма ж британський прем’єр пішов з нашим президентом гуляти по вулицях, що стало абсолютною несподіванкою для всіх. Зате сказані під час цієї прогулянки слова чули лише двоє!

Я не знаю, чи підуть гуляти з Зеленським керівники Італії, Франції та Німеччини, які обіцяють днями приїхати до Києва, поговоривши перед цим з Путіним телефоном. Про що саме – ніхто не знає. Там, видно, не такі телефони, як у Києві. Тому сказати нашому президенту справді щось дуже секретне іноземні керівники можуть лише особисто. Бажано тихенько на вушко або десь на вулиці. Щоб Путін, бува, не почув!

Микола НЕСЕНЮК.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також