Чи знаєте ви, як буває нелегко знайти цікаву тему для місцевої газети? Щоб це не був передрук чи переказ того, що всі вже знають, щоб наша інформація була свіжою, достовірною, несподіваною і, звісно ж, цікавою для читачів. Це наша робота, і навряд чи варто розповідати про її не завжди цікаві подробиці. Але цього разу розкажу. Почалося усе це в серпні минулого року. Наш Юра тоді ще не очолював "Блок Порошенка", який за елементарною логікою мав би очолювати сам Порошенко. Юра був просто "радником президента".
І у цій якості запропонував, аби воєнкомів відправляли на фронт, а на їхнє місце призначали поранених на цьому фронті офіцерів. Порошенко тоді Юру підтримав і сказав, що це дуже потрібна ініціатива. Ну чим не тема для газети? Бо ж нашим читачам цікаво буде довідатись, як воює керівник міського військкомату і як на його місці трудиться поранений у боях офіцер. Дав завдання кореспондентам, щоб ті одразу про це написали, щойно відбудеться обіцяна Юрою відправка воєнкомів на фронт. З того дня пішов шостий місяць. Знову оголошено мобілізацію на неіснуючу війну (ми ж офіційно ні з ким не воюємо). Проходить день, другий, третій. Відчуваю, що не вистачає чогось в інформаційному просторі. Згодом розумію, чого саме не вистачає. Не вистачає нашого Юри, який би пояснив нам потрібність цієї мобілізації, за звичкою приправивши пояснення старим вульгарним анекдотом. Подумав було, що немає чого Юрі говорити — він же все ще раніше зробив, помінявши схильних до корупції воєнкомів на бойових комбатів. Перевірив. Виявилося, що нічого той Юра не зробив. Ніхто навіть не збирався чіпати наших воєнкомів, щоб вони були здорові, і кудись їх відправляти. А чергова луценківська брехня майже забулася. Бо брехні тої було і після, і до… Не буду згадувати усе, бо для цього потрібна не газетна шпальта, а цілі томи. Нагадаю лише, як Юра, тоді ще соціаліст, обіцяв у 1998 році підняти економіку нашої області за рахунок будівництва сірникової фабрики. Насправді це означало, що держава заплатила наші з вами гроші за іноземне обладнання фабрики, яке було заздалегідь застаріле, хтось отримав за це "відкат", а фабрика згодом прогнозовано збанкрутувала. Зате Юра не збанкрутував. Спочатку зрадив і зганьбив соціалістів з Морозом, потім "народну самооборону", потім Ющенка, потім Юлю. І жодного разу не сказав — простіть мене, люди, за мою брехню. І зараз не скаже. Бо здається мені, що Порошенко вже відчув, наскільки впав його рейтинг з допомогою Юри. А як не відчути, коли рейтингу того вже майже немає. Може тому і мовчить Юра про нову мобілізацію. Бо вже раз збрехав про військкомати. Було б добре, щоб він якось замовчав взагалі. Бо брехня неприємна, а старі анекдоти і без нього є кому розповідати. А про військкомати ми таки напишемо. Коли про них будуть справді новини, а не брехня від Юри.
