Шукати винних у тому, що ми тепер маємо, справа безнадійна. Тому що винні з'являються лише там, де є для цього умови. Тому що не треба шукати винного у вбивстві тигра в зоопарку серед відвідувачів. Його немає, не було і бути не може. Звісно, коли відвідувачі приходять до зоопарку з голими руками, тобто неозброєні. Ще понад рік тому, коли найбільш передова частина нашого суспільства голосила "бандугеть", "зекагеть" і тому подібне, я публічно запитував — а що далі? Ким замінити "банду" і "зека"?
Бо ж справа, як мені й тоді було зрозуміло, не в особі "зека" та його "банди", а в тому, що устрій у нас налаштований так, що кожен, хто опиняється на чолі держави, приречений або стати керівником "банди", або піти геть. Іншого поки бути не може. Для цього замість кількамісячних волань на майданах слід було сідати і думати, як жити далі? Як зробити так, щоб потрапивши до влади, до суду, до прокуратури, до міліції, до податкової, порядна людина автоматично не перетворювалася на злочинця? Рецепт відомий давно — років так із триста. Слід зібрати з розумних людей партію, яка б придумала реальний спосіб змінити життя на краще — раз, знайшла людей, які можуть це зробити, — два, переконала суспільство дати їм владу — три. Таких партій мало би бути щонайменше дві, бо не всі уявляють краще життя однаково. І тоді, голосуючи, ми обирали б одну з двох реальних(!) партій. Ніби нічого складного. І людей розумних у нас більш ніж досить. Створили б вони кілька партій і все! А не виходить! Тому що створити свою партію з однодумців — справа довга, марудна і невдячна. Набагато легше влізти в одну з існуючих ніби партій, пролізти до влади і… прогнозовано стати сволотою. Про це я теж не один раз вже говорив і писав. То чому ж ми цього не робимо? Чому не об'єднуємося для захисту своїх законних прав? Чому щораз обираємо "не ту" владу? Аби відповісти, дозволю собі запитати шановних читачів — коли вони востаннє збиралися не у робочий час із своїми однодумцями, щоб обговорити життя? Скажете, що постійно збираєтесь? Гаразд. Тоді друге запитання — коли ви збиралися таким чином без пляшки? Можете не відповідати, сам знаю. Більше того, добре пам'ятаю ті часи, коли народ зрозумів, що так далі жити не можна, коли найбільш активні з нас почали вперше за багато десятиліть відкрито виступати проти влади. То була друга половина вісімдесятих, коли бідолашний Горбачов заборонив алкоголь, аби ми тверезі почали краще працювати. А ми натомість, опинившись без звичної пляшки, почали думати. І за кілька років не стало при владі Горбачова і розвалився комунізм, який вважався до цього непорушним. Упевнений, що якби з наших столів раптом забрати пляшки, ми б набагато швидше придумали, що нам робити з нашою країною. А так самі знаєте, про що ви думаєте на ранок після зустрічі з однодумцями. Тож нема чого ображатися на владу, яка все більше стає схожою на "банду". Самі винуваті!
