Останніми днями щодня приходжу на київські майдани. Чому на майдани, а не на "Майдан" із великої літери, як прийнято у нас писати, починаючи з 2005 року? Тому що майданів цих тепер чомусь два. І не майдани це, а майданчики, як за територією, так і за кількістю протестуючих та вимагаючих. Про це не варто було б і згадувати, усе по телевізору регулярно показують. По-різному показують, залежно від того, кому належить той чи інший телеканал. Мене інше вразило. Навіть не вразило, а шокувало. Як прийнято тепер казати, "я в шокє". Вказаний "шок" викликала у мене кількість та якість міліціонерів, які ці майдани чи то охороняють, чи то супроводжують.
Останніми днями щодня приходжу на київські майдани. Чому на майдани, а не на "Майдан" із великої літери, як прийнято у нас писати, починаючи з 2005 року? Тому що майданів цих тепер чомусь два. І не майдани це, а майданчики, як за територією, так і за кількістю протестуючих та вимагаючих. Про це не варто було б і згадувати, усе по телевізору регулярно показують. По-різному показують, залежно від того, кому належить той чи інший телеканал. Мене інше вразило. Навіть не вразило, а шокувало. Як прийнято тепер казати, "я в шокє". Вказаний "шок" викликала у мене кількість та якість міліціонерів, які ці майдани чи то охороняють, чи то супроводжують. Ніколи раніше не доводилося бачити в одному місці стільки прекрасно екіпірованих охоронців порядку. Часом здавалося, що знаходишся не на столичній вулиці, а на зйомках чергового голлівудського блокбастера про напад інопланетян на нашу грішну землю. Хлопці у блискучих шоломах із прозорими і непрозорими щитами, а також із наплічниками, наколінниками, налокітниками, на… словом, на решті вразливих місць чоловічого організму. Це все блищить і сяє на тлі скромного одягу мітингувальників. Попереду ж сотня таких самих красенів та ще й у протигазах. І де їх одразу стільки взялося? Де вони були до цього, чим займалися, кого і від кого обороняли? З обороною, у сенсі оборони держави, у нас, як пишуть військові, не все гаразд. Шкарпеток не вистачає, м'яса у борщ воякам мало кладуть, а зброя — уся із сімдесятих років минулого століття, тридцятий раз перефарбована. Аж тут раптом батальйони бійців, одягнутих набагато краще за колег із процвітаючих західних країн. Увімкніть міжнародні новини і подивіться на тих їхніх убогих поліціянтів — злидні самі порівняно з нашими. Каски на головах не блищать, щити якісь подряпані і жодного протигаза. А демонстранти там у них не те що у нас — кидають у поліцію все, що лежить, палять і димлять, в атаку йдуть тисячами… У нас же на тих двох майданчиках симпатичні студенти і студентки, кволі пенсіонери та інтелігенти в окулярах. Ну куди їм проти тих, що у протигазах? Та й не нападають ті демонстранти ні на кого. Нахабно лізуть до міліціянтів у шоломах, знімають їхні обладунки на мобільні телефони і одразу передають фото у фейсбук чи як там воно зветься. То яка від тих батальйонів користь? Студентів і пенсіонерів у разі чого можна швидко розігнати з допомогою хлопців у спортивних костюмах. А ці навіщо стоять? І куди підуть, коли усе закінчиться? Вони ж бо усі вгодовані й добре треновані — видно здалеку. А допомоги від них — як від тих іграшкових солдатиків. Бо коли справжня війна почнеться, потрібні будуть не вони, а ті, котрим шкарпеток не вистачає і борщу з м'ясом. Скажете, що не почнеться? Я теж так думаю. То хто і навіщо тоді тримає оцих у шоломах та масках? А може, це не міліціонери, а артисти, яких на час мітингів перевдягли, аби страшно виглядали? Придивився до їхніх облич крізь прозорі маски — ні, не артисти вони. Такому погляду у жодному театральному інституті не навчиш. Бо в артиста, який би він не був геніальний, все одно крізь скривлене, аби здаватися страшним, обличчя проглядають розумні очі. У цих ще не проглядає нічого. Хоч в очі йому дивись, хоч у протигаз — результат однаковий. Порожньо у тих очах. А загоряється щось у тих очах хіба що перед ситним обідом. У тому, що обід ситний — сумнівів немає. Думаєте, я тепер зроблю висновок, що дарма, мовляв, злочинна влада витрачає народні гроші на тих охоронців у масках та з кийками? І не подумаю. Тому що претензії до влади можна мати лише тоді, коли у самої тої влади в очах буде щось більше, ніж сумнівний блиск, який нічим не відрізняється від блиску тих шоломів, щитів та наколінників. А може, усе простіше? Може, у тих охоронців перевдяглися самі нинішні очільники нашої влади? Щоб можна було безпечно і зблизька подивитися на тих, хто мітингує на тих майданах? Аби потім сподіватися, що вдячні нащадки зведуть їм монументи у цих гарних обладунках? Чому ні? Онде у Франції усі колишні королі стоять на постаментах верхи на конях і у лицарських шоломах! Уявляєте собі, як за сто років у Києві стоїть пам'ятник Азарову (щоб він був здоровий) чи Януковичу (теж нехай не хворіє) у блискучому чорному шоломі, з прозорим щитом в одній руці, кийком у іншій, а також у наколінниках, налокітниках і на… ну на усьому іншому? Спробуйте уявити! Це зробити простіше, ніж уявити собі, що ці майбутні пам'ятники прислухаються до голосу народу. Бо не чути їм нічого крізь оті шоломи та усе інше. А зняти бояться…
