Мова у нас буде не про політику, а про ковзани. Справжні, на яких можна кататись по льоду. Такі мені мама купила у другому класі. Почав вчитися — ноги викручувались і я падав. Кінець моїм урокам ковзанярства поклала природа: наступної зими я вже не влазив у черевики, до яких були прикручені ковзани, тож батьки купили мені лижі. Тепер не те. Нині ковзанка — це не замерзлі пальці, якими намагаєшся зав’язати шнурки на ковзанах, і не шкільний майданчик, политий водою зі шланга і за допомогою морозної погоди перетворений на ковзанку.
Мова у нас буде не про політику, а про ковзани. Справжні, на яких можна кататись по льоду. Такі мені мама купила у другому класі. Почав вчитися — ноги викручувались і я падав. Кінець моїм урокам ковзанярства поклала природа: наступної зими я вже не влазив у черевики, до яких були прикручені ковзани, тож батьки купили мені лижі. Тепер не те. Нині ковзанка — це не замерзлі пальці, якими намагаєшся зав’язати шнурки на ковзанах, і не шкільний майданчик, политий водою зі шланга і за допомогою морозної погоди перетворений на ковзанку. Сьогодні ковзанка — це бізнес, який прийде до тебе, якщо ти не хочеш йти до нього. Тепер ковзанка влаштована у самому центрі міста, центріше не буває. Для катання та гри, наприклад у хокей, місце у ковзанки зовсім незручне, зате зручне для бізнесу. Саме там, де ковзанка, проходить найбільше людей з грошима у кишені. А значить, хтось візьме напрокат ковзани і покатається за гроші. Скажете, що це краще, ніж нічого? Що нехай ковзанка буде кривої форми із стовпами посередині, як у тому торговельному центрі, ніж не буде ніякої. Не буду сперечатися. Висловлю лише одне припущення. Від самого початку нашої сучасної ринкової економіки найвигіднішим бізнесом був, є і залишається продаж горілки. А далі усім іншим, чим торгують ті, кого до горілки не допустили. Як наслідок — відоме усім наше повсякденне життя. Життя з похмілля. Звикли так, нічого не вдієш. Але бізнес не стоїть на місці і шукає нові території для розвитку. Почали потроху торгувати здоров’ям. Не в аптеках, там усе зайнято та поділено, а у тренажерних залах та басейнах, де ми можемо за наші гроші зайнятися фізкультурою і купити (чому ні?) для себе трохи здоров’я. Сюди пішли й ковзанки, нехай поки зовсім не спортивні. Саме лише те, що витрачені людьми на відвідування цих ковзанок гроші не були витрачені на пиво та горілку, вже свідчить на їхню користь. Навіщо я про це згадав? Згадав тому, що справжній бізнес завжди йде попереду політики та усього іншого. Інакше не буває — хто першим зорієнтувався, той і заробив! Тому намагання бізнесу заробити на прагненні людей займатися фізичними вправами показує, що не все ще у нас пропито. Людина, яка, обираючи між горілкою та спортом, зупиняється на другому, нехай і не відкидаючи поки зовсім першого, робить, як мені здається, правильний вибір. Коли ж вона здатна зробити правильний вибір тут, вона не має помилитися і в іншому. І зробити, коли настане час, правильний вибір на виборах. Зауважите, що скільки там тих ковзанярів! Почекайте, ще уся зима попереду!
