У школі я вчився ще у ті давні часи, коли арифметику ще не перейменували у математику. Коли перейменували, я дивувався — чому? Потім збагнув: арифметика — це коли я за дві хвилини можу у стовпчик помножити та поділити будь-яку суму на будь-яку іншу.
Про додавання та віднімання мови немає — це було елементарно. Таблиця множення була на останній сторінці кожного зошита, і я досі її пам'ятаю. А математика — це коли молода випускниця "університету природокористування" чи як там його без калькулятора не може від тридцяти відняти десять. Про це все я думаю вже четвертий день, читаючи, так само як і багато хто з вас, повідомлення з виборчих дільниць. Так-от, на четвертий день після виборів нам повідомляють "попередні результати". Чому попередні? Чому кілька сотень бюлетенів на дільниці, які можна десять разів перерахувати за годину, рахують так довго? Чому ці підрахунки, які можна у стовпчик порахувати за ту ж годину, так довго збирають у виборчих комісіях? Повторюю — це все є справою кількох годин. І по-нормальному підсумки виборів нам мали повідомити вже у понеділок вранці. Чому ж вони уже кілька днів тягнуть кота за хвіст чи ще за якесь місце? Очікують протоколів із "мокрою" печаткою? А що ця печатка може додатково намочити? Коли я на базарі купую півтора кіло огірків, продавець називає мені суму за кілька секунд після зважування. І я, перевіривши, якщо є бажання, правильність підрахунку, плачу гроші й забираю свої огірки. Звісно, що продавець може згодом підготувати звіт про здійснену торгову операцію з як завгодно намоченою та висушеною печаткою. Сума від цього все одно не зміниться. Бо закони арифметики прості: два плюс два буде чотири, сім помножити на вісім буде п'ятдесят шість, а сімдесят поділені на вісім дорівнюватимуть восьми цілим та шести восьмим. І ці результати однакові хоч у нас, хоч в Африці чи Антарктиді. І не потрібні для цього жодні комісії, жодні представники партій, жодні "мокрі" печатки. Що ж тоді заважає нашим виборчим комісіям елементарно порахувати бюлетені і повідомити нас про це? Ви вже здогадались? Я теж здогадався. Практика показала, що найкраще за будь-яку передвиборчу агітацію результат на виборах приносять "помилки" при підрахунку голосів. Усі без винятку рахувальники не проти вкинути сотню-другу зайвих бюлетенів чи порахувати ці бюлетені так, як їм треба. Ось і контролюють один одного як ті злодії. Запитаєте, чому в нас злодії у виборчих комісіях намагаються допомогти злодіям-кандидатам? Чому не можна все просто і відкрито порахувати? Тому що це буде арифметика, яку в нас діти припинили вивчати понад сорок років тому. Наші діти усі ці роки вчать не арифметику, а математику. Насправді ж це та сама арифметика, яку невідомо навіщо перейменували. І так у нас все. Тож мочіть ваші печатки, панове! Без цього вам ніхто не повірить, що два на два — буде чотири.
