Чи знаєте ви, як відрізнити турка від азербайджанця? А естонця від фіна? А румуна від молдаванина? Я чому запитую саме про них, бо мови у згаданих мною пар народів на наш слух не відрізнити. Так само як поляк не відрізнить мову українця із Києва від мови українця зі Львова. Або українець не зауважить різниці між російською мовою уродженця Петербурга та Москви. Так от, на відміну від наведених російсько-українських прикладів для визначення походження двох незнайомців, які говорять між собою мовою, схожою на турецьку, румунську чи фінську, є універсальний ключ. Зовні простий. Але здогадатися про нього без підказки непросто.
Чи знаєте ви, як відрізнити турка від азербайджанця? А естонця від фіна? А румуна від молдаванина? Я чому запитую саме про них, бо мови у згаданих мною пар народів на наш слух не відрізнити. Так само як поляк не відрізнить мову українця із Києва від мови українця зі Львова. Або українець не зауважить різниці між російською мовою уродженця Петербурга та Москви. Так от, на відміну від наведених російсько-українських прикладів для визначення походження двох незнайомців, які говорять між собою мовою, схожою на турецьку, румунську чи фінську, є універсальний ключ. Зовні простий. Але здогадатися про нього без підказки непросто. Так от, коли у мові двох турків ви не розумієте зовсім нічого, це означає, що це говорять два турки. Коли ви не розумієте нічого у розмові двох фінів, значить це фіни. Коли ж у їхньому діалозі, особливо коли це мужики на фізичній роботі, починають лунати знайомі слова… І не просто знайомі, а ті самі, які у нас говорити ніби не прийнято, не сумнівайтесь, перед вами ніякі не турки, а рідні наші азербайджанці, ніякі не фіни, а такі самі рідні нам естонці. Усіх нас надовго, але сподіваюсь, не назавжди, поєднала здатність вставляти в розмову російські слова, якими позначають продажних жінок, статеві органи та статеві стосунки. Що цікаво, і у азербайджанців, і у естонців, і у всіх інших народів, в тому числі українців, є власні слова, які значать те ж саме. Але не підходять ці слова для того, щоб дуже грубо вилаятись. Ну не той у тих слів запал, не та енергія! А у російських — саме той! І ніби відділилися ці естонці-азербайджанці від Росії вже історично давно, вже діти у їхніх школах не вчать російську, але ті ж самі діти залишають у собі оті слова. Навіщо? Можливо, як пам'ять про спільне проживання із росіянами. Можливо, як щось інше. І несуть ці російські слова за собою через життя. Ми теж їх несемо. Хоча жодним законом, жодним указом, жодною постановою статус цих слів у нашій мові не затверджено. Їх взагалі ніби немає. А насправді вони є! Від чого це сталося? Від агресивної російської експансії? Від систематичного бажання росіян знищити там, де вони є, усяку іншу мову, крім їхньої? Від зрадницької позиції Верховної ради України і особисто глави нашої держави Віктора Януковича? Запитаю зовсім прямо — від того, що Верховна Рада прийняла, а Янукович підписав той самий закон, народ у нас, хоч у Криму, хоч на Поліссі, матюкатись розпочав чи, навпаки, припинив? Подумавши, ви дасте правильну відповідь. Бо те, що насправді жива народна мова жодним законам не підкоряється. Коли люди хочуть щось говорити, їм не можна це заборонити жодним законом, і так само, коли не хочуть. І у тому, що мова відрізняється від людської не тим, що вона українська чи російська, а тим, що вона брудна. Брудна так само, як молдавська, білоруська, естонська, туркменська, вірменська, грузинська і усі інші. Чи є вихід? Нещодавно був у Грузії. Ви знаєте, там поступово відмиваються. Не усі і не одразу, але краще, ніж у нас. У вірменів теж чистенько так, лише по кутках залишилось. Брудно у білорусів. А у нас? У нас взагалі — мити не перемити цю мову. Скажу більше, ми її навіть і не збираємось відмивати. Нам і так добре. Із цими самими словами, які міцно і, як здається, навіки зв'язали нас із узбеками, литовцями, татарами і багатьма іншими народами аж до найголовнішого, який каже, що утиски від нас відчуває. Культурно так каже, своєю мовою, без матюків. Бо матюки у нас, на жаль, спільні. І ніяким фракціям, ніяким владам чи опозиціям цієї спільноти не розірвати. А треба. Тому що доти, поки ті ж самі азербайджанці упізнаватимуть у нас своїх по тих самих російських словах, не бачити нам ніякої Європи, ніякої цивілізації.
