Наукові дослідження, твори літератури і повсякденна практика вже давно довели, що аби спілкуватися у нашому мовному середовищі, достатньо дуже маленької, я б сказав, мінімальної кількості слів. Бо для визначення практично усього нам досить одного-двох коренів слів. Ви пам'ятаєте, що таке корінь слова? Аби не ображати гідність високоповажного читача, візьмемо замість загальновідомих два довільних корені "буг" та "муг". Після цього складаємо цілком знайому словесну конструкцію: "Якого буга ти мугуєш цю бугню! Замугав вже, мугун буговий!". І так далі й тому подібне. Та не всі наші співрозмовники такі примітивні. Тому ми щораз тягнемо до нашої мови слова, які чуємо щодня в іншому контексті. Ви вже забули слово "фазенда"? Ще б пак, понад двадцять років минуло, як воно до нас прийшло, а потім зникло. Але це екзотика. Новими словами можуть бути і старі в новому значенні. Наприклад, слово "афганець" до вісімдесятих років означало жителя Афганістану, а "чорнобилець" — жителя Чорнобиля.
Наукові дослідження, твори літератури і повсякденна практика вже давно довели, що аби спілкуватися у нашому мовному середовищі, достатньо дуже маленької, я б сказав, мінімальної кількості слів. Бо для визначення практично усього нам досить одного-двох коренів слів. Ви пам'ятаєте, що таке корінь слова? Аби не ображати гідність високоповажного читача, візьмемо замість загальновідомих два довільних корені "буг" та "муг". Після цього складаємо цілком знайому словесну конструкцію: "Якого буга ти мугуєш цю бугню! Замугав вже, мугун буговий!". І так далі й тому подібне. Та не всі наші співрозмовники такі примітивні. Тому ми щораз тягнемо до нашої мови слова, які чуємо щодня в іншому контексті. Ви вже забули слово "фазенда"? Ще б пак, понад двадцять років минуло, як воно до нас прийшло, а потім зникло. Але це екзотика. Новими словами можуть бути і старі в новому значенні. Наприклад, слово "афганець" до вісімдесятих років означало жителя Афганістану, а "чорнобилець" — жителя Чорнобиля. А що вони означають тепер? А слово "екологія", яким тридцять років тому називали науку про довкілля, що тепер означає? Або слово "консервація", яке означало процес консервування? Та це все мирні, "повзучі" процеси, коли слова "вповзають" чи "виповзають" із мови. Коли ж настає щось абсолютно нове, цей процес починає не повзти, а летіти. Бо ж ми не можемо назвати речі тим, чим вони є насправді. Ну такі ми вродилися. Ну не повертається в нас язик! Тому ми вже практично не вживаємо популярного півстоліття тому слова "хуліган", яке так і застигло у Кримінальному кодексі. Колись "хулігана" видумали, аби не саджати за бійку — не вистачило б в'язниць. Тому замість бійки і придумали міфічне "хуліганство". Довше протрималося слово "бандит", теж зафіксоване у тому ж кодексі. Але й воно на очах застаріває. Бо нині за бандитизм слід саджати щонайменше мільйон жителів Донбасу. Куди ж ти їх посадиш? Тож вигадали "терористів", які насправді є невідомо чим. А визначення "не мають крові на руках" взагалі збиває з ніг. Бо ж наявність міфічної "крові на руках" неможливо ані встановити, ані довести, ані зафіксувати. Тому саджати будуть як завжди не тих, хто вбивав, грабував та руйнував, а зовсім інших. Якщо взагалі саджатимуть. Тому що закон, услід за мовою, не встигає за життям. У суді чи у слідстві не скажеш, що він мене "муганув" якоюсь "мугнею", аж я "омугнів". Слід слова шукати нові, терміни впроваджувати. Бо інакше кількість тих, хто за старими поняттями був би героєм чи злочинцем, становитиме сотні тисяч, а то й мільйони. А героїв та злочинців має бути небагато. Тому й називають їх щораз по-новому. І залежно від того, чия візьме, кількість "сепаратистів" або сягне десятків мільйонів, як нинішня кількість "чорнобильців", або наблизиться до нуля, як нинішня кількість "регіоналів". Головне — стежити за мовою!
