Чергове насильство у Миколаївській області, вчинене місцевими міліціонерами, навряд чи кого може здивувати.
Там, видно, клімат особливий. Тому стріляють, ріжуть, ґвалтують і вбивають у тих краях якось особливо. Тож і повідомляють потім про це не лише у напівграмотних зведеннях місцевих же міліцейських прес-служб, а й ледь не по усьому світу. Та я не про це. Теж мені новина! Навпаки — прогрес у роботі міліції. Самі зґвалтували, самі заарештували, самі повідомили. Мене в останній новині з Миколаєва вразив зовсім не злочин, характерний не лише для тих країв. Вразило одне слово. Слово це — "дівчина". Саме так було названо особу, що потерпіла від перезбуджених міліціонерів. Чому здивувало? Тому що слово "дівчина" остаточно втратило своє первісне значення і перетворилося у казна-що. Колись, історично не так давно, дівчиною називали особу жіночої статі, яка була незайманою, тобто не розпочала ще статевого життя. Згодом прогрес трохи змінив тлумачення цього слова і дівчиною почали називати особу жіночої статі, яка є незаміжньою. Тепер — нічого не розбереш. Дівчатами у тій мові, що звучить довкіл, є практично всі особи жіночої статі. Словосполучення "вагітна дівчина" уже нікого не дивує. Чому ні? За неофіційною статистикою дев'яносто відсотків українських жінок вперше вступають у шлюб вагітними. Нічого поганого у цьому не бачу, але ж варто з термінами визначитися! Коли тепер дівчина стає жінкою? Йде до того, що ніколи. І це не від нашої статевої розбещеності. Це від нашого повного невігластва. Від нашого небажання вийти, хоча б у мові своїй, із "совка", який нав'язується нам цілодобово усіма доступними засобами масової інформації. Не вірите? Тоді згадайте, як ви особисто звертаєтеся у разі потреби до незнайомої жінки? Тільки не треба казати, що ви у такому випадку звертаєтесь до неї "пані" чи "панна". Вибила комуністична дійсність це "панство" з вітчизняних жінок аж до не знаю якого коліна. Хоча у сусідніх державах, яких одну за одною приймають до Євросоюзу, цілком нормально називати жінку "пані", "фрау", "мадам" і таке інше. Навіть коли ця пані працює прибиральницею у вашому офісі. А що у нас? Не повертається язик назвати прибиральницю "пані Тетяно"? Чому не повертається? Загадка? Не скажіть! Нас десятиліттями привчали не поважати самих себе. І ми звикли. Відгукуємось в основному на звертання "женщіна" чи "мущіна". Я особисто намагаюся цього не робити. А коли той, хто називає мене "мущіною", таки повторює це втретє прямо мені в очі, я запитую, а звідки ви знаєте? Не задля жарту, а задля того, щоб той, хто звертається, подумав над тим, що сказав. Це інколи буває корисним. Подумає раз, подумає два, а потім звикне. А той, хто звик думати, набагато менше схильний до насильства у нетверезому вигляді. Він навіть може додуматись до того, що "вагітних дівчат" не буває. Почне намагатися розрізняти дівчат і жінок. Як результат — кількість випадків зґвалтування вісімдесятилітніх у північних районах нашої області трохи зменшиться. А щодо Миколаївської області, з якої ми почали, то і там процес розрізнення жінок і дівчат був би корисним. Поки потенційний насильник буде думати, хто перед ним, жінка чи дівчина, може, йому перехочеться?
