Пластикові банківські картки міцно ввійшли в наше життя. Ними зручно розплачуватися, не носячи із собою купу грошей. Але якщо ви вважаєте, що картки — ідеально безпечний спосіб зберігати заощадження, то, на жаль, помиляєтеся. Отже, які ж схеми махінацій у шахраїв?
«Обман» перший: по телефону Один з моїх знайомих мало не потрапив на гачок, це був дуже ретельно спланований і розіграний спектакль. А починається все з того, що вам посилають sms приблизно такого змісту: «Банк такий-то прийняв позитивне рішення у видачі вам кредиту». Оскільки ніякий кредит мій знайомий не оформляв, він подумав, що в банку помилилися номером, а про sms забув. Але тижнів через два пролунав вже дзвінок на мобільний телефон: «Говорить автоматична інформаційна служба банку такого-то. Ми нагадуємо вам про необхідність погасити взятий вами кредит. Щоб прослухати повідомлення, натисніть «1». Щоб з’єднатися з оператором, натисніть «2»…»Звичайно мій знайомий згадав про sms і, розгніваний, натиснув кнопку «2». На тому кінці проводу відповів «оператор». Він попросив назвати прізвище, ім’я, по батькові й дату народження. А далі діалог був приблизно таким. — За нашими даними, ви взяли у нас кредит такого-то числа на суму 100 тисяч гривень. — З глузду з’їхали? Нічого я не брав! — Кредит ви відкрили такого-то числа, наступного дня зробили покупку в магазині електроніки такому-то. А через тиждень зняли залишок суми в банкоматі. — Повторюю: я нічого не брав! Це якась помилка! На цьому місці «оператор» обіцяє розібратися з непорозумінням і з’єднує чоловіка із «службою безпеки». Отут відбувається наступна розмова. — Добрий день, служба безпеки. Назвіть ПІБ, дату народження, паспортні дані. Мій знайомий називає свої дані. — Паспорт не втрачали? З рідних або близьких хто-небудь міг на ваше ім’я взяти кредит? — Ні! А далі — увага! — кульмінаційна частина розмови. — А кредитні картки інших банків у вас є? — Є, такого-то банку. — Нам треба перевірити, чи не брав хто-небудь кредит по інших ваших картках. Назвіть номер картки. На що мій знайомий, помізкувавши, відповів. — Ні, номер по телефону я називати не буду. Давайте я під’їду в офіс банку і поспілкуюся з вами особисто. — Ми працюємо до 19.00 (час був 18.30), ви не встигнете, а із шахрайством потрібно розбиратися по гарячих слідах. Диктуйте номер картки! — Ні, я все-таки під’їду, скажіть адресу. На цьому місці зв’язок перервався, пролунали короткі гудки. Зателефонувати на номер, який визначився, знайомому не вдалося — ввесь час було зайнято. Але по довіднику він знайшов телефон банку, від імені якого шахраї представлялися. І там сказали, що ніяких кредитів за ним не числиться. А головне — його попередили, що жоден банк не стане запитувати номер кредитки, а тим більше чужого банку. У чому суть такого «обману»? Довідавшись прізвище, ім’я, паспортні дані й номер картки громадянина, який розгубився, шахраї заходять на сайти інтернет-магазинів і скуповують товар за його рахунок. (В Інтернеті велика кількість сайтів, де не потрібно вводити пін-код — тільки номер картки.) Наступні схеми шахраїв настільки ж докладно розписувати ми не будемо, змалюємо лише загальну картину.
«Обман» другий: у магазині або ресторані Уявіть собі картину: ви віддали картку продавцеві, й той вже провів нею один раз по пристрою, який зчитує. А потім з милою посмішкою повідомляє, що нібито дані з першого разу не зарахувало, і проводить карткою другий раз. Знайомий сюжет? Знайте, що в більшості таких випадків з вашої картки на рахунок магазину переходить подвійна сума. У ресторані схема приблизно та ж, але додається один нюанс. Картку ні в якому разі не повинні у вас забирати, тим більше нести. Знімати з рахунку гроші для оплати вечері зобов’язані тільки у вашій присутності. Ніколи не боялася розплачуватися за допомогою банківської картки в магазинах. Але історія, яка відбулася нещодавно, сильно змінила мій підхід до цього питання. Через, м’яко кажучи, легковажну касирку я ледве не позбулася всієї своєї зарплати. Нехай мій приклад буде вам уроком. Сталося от що: забігла після роботи в магазин, готівки не було, тому звично дістала банківську картку. Сонна касирка «прокатала» її, але мені в руки не повернула. Навпаки, поклала лицьовим боком (а там зазначений номер) на самому видному місці. Цей факт я відзначила, але уваги на нього не звернула, захопившись вкладанням покупок по пакетах. Але отут бічним зором я навіть не побачила, а відчула, що позаду молода людина втупилася очима в номер моєї картки, немов намагаючись його запам’ятати. Причому процес не перервався навіть під моїми настороженими поглядами. — Дівчино, поверніть картку, будь ласка, — зажадала я. — Не можу. Поки чек не вилізе, — роздратовано відповіла касирка. — Неправда, — я наполягала. — Після того, як ви її «прокатали», вам вона більше не потрібна. Касирка глянула на мене поглядом із серії «ходять тут всякі...». Потім глибоко і виразно зітхнула і, перевернувши картку зворотним боком, бухнула її майже під ніс моєму сусідові по черзі. Він і тут не розгубився, а прилип поглядом до CVV2 (тризначний код безпеки, що потрібний для здійснення операцій, де потрібне ручне введення номера.). Все, вважайте, що моя карта «спалилась». Знаючи всі реквізити, молода людина легко може використовувати її для оплати покупок в інтернет-магазинах. На душі стало тривожно. Тим більше що він, обігнавши мене на виході з магазину, неодноразово обертався і недобре посміхався в мій бік. Але я не стала піддаватися сумнівам, а зателефонувала в банк. Уважний працівник служби клієнтської підтримки вислухав мою історію і порадив установити обмеження на користування карткою для оплати. Мені ця ідея сподобалася. З одного боку, доступ до грошей через банкомат у мене буде (що важливо, тому що недавно на картку перевели зарплату). З іншого боку — шахрай, якщо мій сусід по черзі виявився саме ним, скористатися моїми каштанами не зможе. Але на цьому історія не закінчилася. Наступного дня мені подзвонила вже інша працівниця банку. — Служба безпеки радить вам залишити обмеження, і ми готові вам у дводенний термін перевипустити картку. У вас буде інший номер і CVV2, — запропонувала мені ввічлива дівчина. — Причому перевипустимо ми картку безкоштовно, тому що відбувся витік інформації про неї. — Може, у мене занадто підозріливість розігралася? Чи варте це такого занепокоєння? — майже виправдовуючись, запитала я. — Звичайно, варто. Всі б так робили, як ви, — схвалила мої дії працівниця банку і додала: — Ви не могли б розповісти службі безпеки про спробу несанкціонованого використання картки через інтернет? Виходить, спроба скористатися моїми грішми була. Від цієї думки мене пробив холодний піт. Але після шоку мене охопила лють. Я — людина досвідчена. Пін-код свій нікому не повідомляю. Якщо знімаю гроші в банкоматі, то завжди прикриваю клавіатуру. Але навіть я виявилася незастрахованою від шахрайства з вини касирки-нехлюйки. А існують і нечисті на руку касирки, офіціанти. Адже в тих же ресторанах ми сміливо кладемо свої картки разом з рахунком у принесену книжечку. А потім офіціант йде з карткою. Поки він відсутній, можна не тільки переписати реквізити, але і зліпок зробити. Тому будьте завжди пильні.
Прийоми самооборони 1. Якщо використовуєте картку в магазині, то забирайте її відразу ж після того, як касир зробив маніпуляції на POS-терміналі. Вона йому більше не знадобиться. Якщо вирішили оплатити рахунок у ресторані, то не полінуйтеся і самі пройдіть до каси. 2. Підключіть послугу SMS-повідомлення. У цьому випадку на ваш мобільний телефон буде надходити інформація про кожну операцію, яку ви зробили по картці. Як правило, послуга ця не безкоштовна. Але що таке 30-50 гривень на місяць у порівнянні з особистим спокоєм? 3. Зберігайте усі виписки і чеки. Це дозволить вам помітити несанкціоноване списання коштів. У такий спосіб ви зможете убезпечити себе не тільки від шахраїв, але і від помилок банку. 4. Якщо ви не користуєтеся карткою за кордоном або для оплати в торгово-сервісній мережі, встановіть ліміт на ці операції. 5. Намагайтеся не користуватися карткою в інтернеті. Для цих цілей краще завести спеціальний електронний гаманець.
Якщо витік даних все-таки відбувся 1. Негайно телефонуйте в банк і блокуйте картку. 2. Попросіть зробити виписку по операціях. Якщо помітите дію, яку не робили, напишіть заяву з вимогою опротестувати її. 3. Дочекайтеся результатів розслідування, яке проведе банк. Як правило, гроші клієнтам повертають. 4. Якщо банк відмовить вам у компенсації, то ви можете подати на нього в суд. Такий «піар» кредитним організаціям не потрібний, тому саме по собі згадування про храм Феміди може змусити банк вирішити проблему в досудовому порядку.
«Обман» третій: у банкоматі Зрозуміло, що найчастіше з пластикових карток гроші знімають у банкоматах. І тут теж потрібно буди пильним. По-перше, зверніть увагу, яким чином встановлена відеокамера (камера є в кожного банкомату). Вона повинна фіксувати людину, яка підійшла до банкомату, але ніяк не повинна бути спрямована на клавіатуру, з якої вводиться пін-код. Інакше на плівці залишиться запис, яким можуть скористатися шахраї. Ще одна хитрість шахраїв — спеціальні зчитувальні пристрої, які вставляються в проріз для картки. Зовні вони непомітні, але як тільки ви вставляєте картку, дані моментально зчитуються з магнітної смужки. По них потім виготовляється копія вашої картки, з якої запросто можна буде зняти гроші. Сьогодні для додаткового захисту деякі картки виготовляють зі спеціальним чіпом, крім магнітної смужки.
