Півстоліття тому Микита Хрущов пообіцяв народу побудувати комунізм за двадцять років. Прожити ще так довго Хрущову не судилося, і він покинув цей світ, залишивши розбиратися з комунізмом своїм наступникам, які замість так і не збудованого комунізму провели у 1980 році Олімпійські ігри у СРСР. Але це було влітку. Перед тим того ж 1980 року були зимові Олімпійські ігри у США, з яких наше телебачення вело прямі трансляції, й люди мали можливість спостерігати за боротьбою спортсменів на хокейних майданчиках та інших снігових і льодових аренах.
Півстоліття тому Микита Хрущов пообіцяв народу побудувати комунізм за двадцять років. Прожити ще так довго Хрущову не судилося, і він покинув цей світ, залишивши розбиратися з комунізмом своїм наступникам, які замість так і не збудованого комунізму провели у 1980 році Олімпійські ігри у СРСР. Але це було влітку. Перед тим того ж 1980 року були зимові Олімпійські ігри у США, з яких наше телебачення вело прямі трансляції, й люди мали можливість спостерігати за боротьбою спортсменів на хокейних майданчиках та інших снігових і льодових аренах. І спостерігали — куди подінешся, якщо програма у телевізорі лише одна і по ній з ранку до вечора бігають лижники та ковзають ковзанярі. Тепер владі теж було б дуже зручно перемкнути увагу людей на Олімпійські ігри, які починаються у Канаді вже завтра. Чому ні — після набридлих по саме нікуди суперечок політиків видовище спортивних змагань на снігу видається просто вершиною задоволення. Бо ж там, на відміну від наших виборів, все чесно і прозоро. Прибіг першим — одержуй медаль! Хоча ні, здається, на минулих Іграх перераховували бали фігуристів і чемпіонів стало одразу двоє. Ну просто як у нас! Загалом, спільного в Олімпійських іграх та наших виборах ще багато можна знайти. Головне — і там і тут наших серед переможців не буде. Хіба що зачепиться за якусь бронзову медаль хтось із наших. А чемпіоном — навряд. Стільки ж шансів, скільки було на виборах обігнати отих двох, що досі не знають, як одне одного привітати із закінченням виборів. Знову-таки з олімпійцями простіше — сказали, що закриття Ігор буде 28 лютого, значить, точно так і буде. Роздадуть медалі, знімуть прапори, погасять вогонь і все. До зустрічі за чотири роки. Справді, всерйоз раджу всім подивитись Олімпійські ігри. Нехай без наших чемпіонів, зате з нашими коментаторами. Слухайте, звикайте. Приблизно така сама компетентність очікує нас у промовах новообраного глави держави у наступні роки. Коментатори плутатимуть спортсменів точно так само, як той плутає поетів і письменників. Бо ж у нас головне — не розумітися у чомусь хоча б елементарно. Головне — потрапити туди, місце зайняти. Тож коли вам буде неприємно чути белькотіння вітчизняних телекоментаторів, згадайте, кого ви обрали, і подякуйте цим людям за грамотність. На його тлі усі вони як один і професори, і професіонали. Тож вмикайте від завтра той канал, де показуватимуть ігри Олімпіади, якщо хочете відпочити від дебатів, ток-шоу, серіалів і того, що у нас на телебаченні вважають гумором. Не хочете перемикатись? Як знаєте. Я ж Олімпіаду дивитимусь. Бо і комунізму не настало, і те, що кандидати обіцяли, навряд чи станеться, а Олімпійські ігри будуть точно. У лютому кожні чотири роки.
