З подарунками у мене завжди проблема — коли дарувати, кому дарувати, що саме дарувати? Добре, що ринкова економіка сама підказує: існує безліч магазинів та відділів подарунків, де можна вибрати непотріб на будь-який смак — від муляжу кулемета чи шаблі до глобуса України.
Для мене це занадто, тож я шукаю щось таке, щоб справді знадобилося обдарованим мною людям. Даруємо ми в основному тим, кого любимо, тому я з радістю вирушив до магазину, який яскравою вивіскою ще здалеку пропонував усе найкраще «для ваших улюбленців». Зайшовши, я спочатку розгубився, аж поки не збагнув, що це звичайний котособачий магазин, де пропонують все для котів, собак та інших домашніх тварин. То чому не написати це на вивісці? Навіщо вводити людей в оману? Я запитав про це продавчиню, яка щиро здивувалася — виявляється, що серед певної частини наших співгромадян слово «улюбленець» означає не людину, а тварину, причому вже не перший рік. Зрозуміло, що це один із так званих маркетингових прийомів, яких у нинішніх продавців безліч. Що лише не вигадають, аби збути товар! Так само зрозуміло, що цей «прийом» здертий у наших північних ворогів — у них це зветься «домашніє любімци». Так ті хоч про «домашніх» згадали, а наші? За мить я жахнувся — скількох людей я за цей час міг обізвати собаками, не відаючи, що слово «улюблений» стосується тепер саме домашніх тварин? І стало мені не до подарунків. Бо ж так у нас все — пишемо одне, розуміємо інше! Коли «улюбленці» у нас тепер коти і собаки, то за кого тоді голосувати? Звідки мені знати, що має на увазі той чи інший політик під тим чи іншим словом? Особливо, коли треба себе вигідно продати! Виходить, що у мене тепер не може бути не лише улюблених політиків, але й улюблених книжок, кінофільмів, пісень, композиторів, артистів, поетів… Тепер усі вони автоматично стають котособаками. А з родичами взагалі біда — назвеш тещу «улюбленою», а вона образиться, що собакою обізвав… Тому доведеться поки пожити без улюбленців. Може, воно і добре — подарунків менше треба…
Микола НЕСЕНЮК.
