Чужі думки

1440 1

Ми у соцмережах:

Чужі думки

Вам, напевно, доводилось чути про передавання думок на відстані, про те, як одну людину чи групу людей можна змусити бачите те, чого не існує. Більшість вважає це фантазіями, далекими від реальності. Насправді ж це зовсім не так.

Практично кожен із нас у певний момент ніби бачить одне, а називає інше. Не вірите? Пропоную експеримент у вашій особистій присутності. Готові? Починаємо! Сьогодні, наприклад, із кожної праски можна почути, що стартував «чемпіонат світу з футболу». Ви, напевно, вже встигли про це зранку почути або прочитати. А тепер — увага! Насправді жодного «чемпіонату світу з футболу» не відбувається. Тому що ці змагання офіційно звуться «Кубок світу з футболу ФІФА» (в оригіналі англійською World Cup FIFA). Тож немає жодного чемпіонату, а є кубок! То чому усі його вперто називають чемпіонатом? А тому що так колись почали казати в СРСР і продовжують досі на його території. Здавалося, що може бути простіше — подивитись, як правильно, і виправити помилку. Але ніхто цього не робить! Скажу більше: навіть ті, хто чудово знає справжню назву футбольного кубка світу, продовжують називати його «чемпіонатом». Скажете, а яка різниця? Величезна! Людина, яка знає, як правильно, просто не хоче виділятися і говорить «як усі», тобто неправильно. У випадку з українцями це виглядає приблизно так — пан назвав свого холопа Ванькою, хоча той насправді Василь. А холоп, який боїться пана, відгукується на «Ваньку», бо не сміє виправити! А потім вже діти дивуються: тату, а чому ти за паспортом Василь, а тебе усі Ванькою кличуть? Тато не знає що сказати і починає сваритися. І дарма. Бо якби із першого разу поставив того пана на місце, пояснивши, що він ніякий не «Ванька», то, може, і життя склалося б по-іншому, може, і сам би був вже не холопом… Багато хто дивується: як наші колишні співвітчизники можуть вірити брехні московської пропаганди? А так і вірять, як ми називаємо кубок чемпіонатом. По одному слову набирається велика брехня. То з чого ми почали? З того, що нам усім постійно намагаються нав’язати чужі думки. І лише в наших силах не дати цього зробити, залишатися такими, які ми є, а не такими, якими нас хочуть зробити. Нічого особливого дня цього не треба. Просто слід усе називати своїми іменами, як би це не називали інші. Тоді й життя потроху налагодиться….

Микола НЕСЕНЮК.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також