Повідомляють, що гребля на Басовому Куті майже зовсім зогнила і може розвалитися у будь-який момент. Також кажуть, що міська влада вже котрий десяток років не може нічого з цим зробити.
Бо що може наша влада? Заплатити кругленьку суму за «проект реконструкції» і практично все. За останні десятиліття це робилося вже щонайменше тричі. І тричі проектанти, якщо вірити нашому міському голові, «не впоралися». Справді, як ти тут зробиш проект ремонту греблі, коли у місті є цілий університет, який шостий десяток років готує проектувальників гідротехнічних споруд? Університет є, купа докторів наук є, а простого інженера, який би відремонтував греблю — немає. Звісно, можна скористатися дисертаціями — зібрати їх усі і перегородити Басівкутський ставок. Хоч яка користь буде. А коли серйозно, то Басівкутська гребля є зменшеною моделлю усього нашого життя. Шість десятків років професори та студенти «водника» робили вигляд, що навчають та навчаються. Насправді вони просто непогано проводили час. Одні — мали непогану зарплатню, інші — могли не йти до війська, гуляючи п’ять років по аудиторіях. Ніхто з них і не збирався нічого реально проектувати чи будувати. Навіщо, коли і так добре? Якщо інженери, ще з часів «буржуазної Польщі», усе в місті з водою вирішили? Був, щоправда, неприємний епізод років сорок тому. Батько нинішнього генпрокурора, який тоді керував нашим містом, вирішив, що у місті справді є інженери-гідротехніки, і доручив їм звести у центрі «гідропарк». Вони і звели — маємо тепер болото замість чистенького ставка та чистенької річки. Ну звідки той перший секретар знав, що наші «водники» ніякі не інженери? Він же не тутешній! Скажете, що нічого страшного, що ті ніби інженери нікому нічого поганого не роблять? А хто забудував і продовжує забудовувати навколо Басового Кута території, де будувати не можна? Якби вони були інженерами, то знали би, що станеться, якщо зводити житло у рекреаційній зоні. Вже тепер маємо у Басовому Куті стічну канаву, після якої не відмиєшся. А це ще два житлових масиви не збудували без очисних споруд. Вже тепер від колишньої річки Усті трохи смердить, а що буде потім? Мовчать наші керівники, у кожного чи майже у кожного з яких десь лежить диплом меліоратора чи гідротехніка. Бо ніц не тямлять у цьому. Вихід один — шукати справжнього інженера, який би і греблю відремонтував, і річку очистив. Але не зробить цього наша влада. Тому що справжній інженер скаже, що чистити слід не лише у Басовому Куті, а й вище — звідки усе туди тече. А потім ще вище, і ще! Включаючи саму владу з невідомо за що одержаними дипломами. А коли чистити владу, то на місцевій вже не зупинишся… Коротше, не відремонтують ту греблю у Басовому Куті. І будемо ми сидіти поряд з річкою-вонючкою аж поки не прийде до нас справжній інженер і не наведе порядок. Але де ж його такого знайти?
Микола НЕСЕНЮК.
