У ранній юності довелось мені кілька місяців подавати підшипники слюсарям на авторемонтному заводі. Вже за кілька днів один із слюсарів послав мене в обідню перерву до магазину за пляшкою, яку ми розпили у роздягальні. Коли я запитав, з якого приводу п’ємо, мужик заявив, що у нього сьогодні день народження. А після третьої чарки уточнив, що йому виповнилося двадцять вісім років, сім місяців та одинадцять днів. Такі «дні народження» у мого старшого товариша по роботі траплялися щораз, коли були на це гроші та відповідний настрій.
У ранній юності довелось мені кілька місяців подавати підшипники слюсарям на авторемонтному заводі. Вже за кілька днів один із слюсарів послав мене в обідню перерву до магазину за пляшкою, яку ми розпили у роздягальні. Коли я запитав, з якого приводу п’ємо, мужик заявив, що у нього сьогодні день народження. А після третьої чарки уточнив, що йому виповнилося двадцять вісім років, сім місяців та одинадцять днів. Такі «дні народження» у мого старшого товариша по роботі траплялися щораз, коли були на це гроші та відповідний настрій. Згадати цю давню історію мене змусили розвішані по місту білборди, з яких наш шановний міський голова вітав Рівне із днем народження. Побачивши ці витвори образотворчого мистецтва, я спочатку зрадів. Чому не радіти, коли загадка, яка десятиліттями не давала спокою науковцям, нарешті виявилася розгаданою. Тепер ми з точністю до одного для знаємо дату заснування нашого рідного міста! Та незабаром моя радість минула. Виявилося, що насправді приводом для білбордів стало те, що на Пречисту міська влада вирішила влаштувати День міста. Чому саме на Пречисту? Напевно тому, що зручно: святковий день, гарна погода, люди з відпусток в основному повернулись. Чому не нагнати з цього приводу до центру міста артистів, не ввімкнути страшенно голосну музику, не перекрити на цілий день центральну вулицю, паралізувавши міський транспорт, не заборонити продавати горілку? Особисто я з усього списку залишив би лише заборону горілки. Нічого б із цим Днем міста не сталося, якби музика гриміла трохи тихше, а транспорт їздив звичними маршрутами. До речі, у ті часи, коли я пацаном бігав за пляшкою для мужиків із заводської бригади, ніякого Дня міста у Рівному не було. Був День зими з тими ж самими атрибутами. Але його проводили або у парку, або на стадіоні, тож вулиці ніхто не перекривав. Власне, має ж чимось нинішнє життя відрізнятись від колишнього. Тепер не те, що колись. Тепер цей День міста чи не щороку ганяють то з жовтня на травень, то з травня на жовтень, то з жовтня на серпень. А про день народження Рівного хотілося б трохи докладніше. Чому така новина пройшла повз наукову громадськість? Чому не відзначено як слід того науковця, який таки дослідив усі письмові та архівні джерела і точно визначив день заснування Рівного? Якщо цього досі не зроблено, то можна вважати, що у Рівного день народження кожен день, як у того слюсаря, що полюбляв випити дешевого плодово-ягідного вина. А це значить, що кожен із нас може у будь-який день спокійно повісити білборд із поздоровленням міста з днем народження. Я б і сам із задоволенням це зробив, але боюся, що тоді на пляшку не залишиться.
