Днями прочитав чергову страшну історію. Про пенсіонера, за яким роками полювали бандити, намагаючись пограбувати. Врешті сільську хату, в якій жив старий, таки узяли штурмом, отруївши собаку і побивши хазяїна. Здобич нападників становила дві тисячі доларів, кілька тисяч гривень плюс золоті прикраси. Скажете, що це звичайна історія? У тому й проблема! У країні вже другу сотню років біда за бідою, а у самотнього дідуся чи бабусі завжди є гроші, які вони старанно переховують, щоб ніколи не витратити. Ці гроші або знаходять після смерті, або не знаходять взагалі (дуже добре заховали), або їх таки забирають чи то діти з онуками, чи то цигани, чи то грабіжники… І так завжди. Яка б не була криза, а криза у нас завжди, у самотньої бабусі завжди заховані гроші. Де вона їх бере? Не знаю. Може, просто не витрачає ні на що?
Днями прочитав чергову страшну історію. Про пенсіонера, за яким роками полювали бандити, намагаючись пограбувати. Врешті сільську хату, в якій жив старий, таки узяли штурмом, отруївши собаку і побивши хазяїна. Здобич нападників становила дві тисячі доларів, кілька тисяч гривень плюс золоті прикраси. Скажете, що це звичайна історія? У тому й проблема! У країні вже другу сотню років біда за бідою, а у самотнього дідуся чи бабусі завжди є гроші, які вони старанно переховують, щоб ніколи не витратити. Ці гроші або знаходять після смерті, або не знаходять взагалі (дуже добре заховали), або їх таки забирають чи то діти з онуками, чи то цигани, чи то грабіжники… І так завжди. Яка б не була криза, а криза у нас завжди, у самотньої бабусі завжди заховані гроші. Де вона їх бере? Не знаю. Може, просто не витрачає ні на що? Бо ж старенькій чи старому скільки треба? А грошики збираються копієчка до копієчки, долар до долара. Що потім — ми вже знаємо. І не лише ми. У кожному селі місцевим відомо, хто із самотніх має гроші. І знання це рано чи пізно переходить до дії. Бо ж гроші мають витрачатися, а не лежати у скрині, під матрацом чи ще деінде. Ось ви купили цю газету, віддали за неї гроші. На ці гроші буде випущена наступна газета, а також виплачена зарплата, податки, платежі і т.д. Якщо ж ви ці гроші заховаєте, нічого випущено не буде. Не буде ані продукції, ані зарплати, ані податків із платежами. Це не є чимось новим. Це елементарні закони економіки, в якій гроші мають витрачатися, а не збиратися докупи! Але не витрачають гроші наша бабуся і наш дідусь. Живуть бідненько і збирають ті гроші, аби потім їх же за ці гроші й побили, можливо, і на смерть. То пішли б на ці гроші краще щось собі купили. Поїхали б куди-небудь, випили-закусили нарешті смачненько! Не хочуть! Сидять на своїх скринях із грішми, гальмуючи розвиток економіки. І не просто сидять, а скиглять, як казав незабутній Азаров-Пахло. Що жити погано, що пенсії малі, що все дорого. А якби пенсії були більшими? Нічого б не змінилося. Просто зібрали б ці бабусі з дідусями більше грошей для грабіжників. Звісно, грабіжник є злочинцем. Але ж забрані ним у дідуся гроші повернуться в економіку. Злочинець точно не буде жити на копійки і складати гроші під подушку. Він потратить їх, зробивши таким чином інвестиції у вітчизняне виробництво. Не подумайте, я не за те, щоб стареньких і самотніх грабували. Я за те, щоб ці старенькі витрачали свої гроші, які все одно пропадуть. Ну підіть хоча б куди-небудь, окрім аптеки! Скільки навколо усіляких спокус! Можу показати! Кажете, щоб я за них і заплатив? Кажете, що бідні? Ну то й бідуйте собі, чекаючи грабіжників. І не дивуйтесь, що курс валют зростає. Інвестицій же нема! Вони всі у вас. Під матрацом.
