Оце поки ми тут дурницями займаємось, у Каннах відбувся щорічний кінофестиваль. На червоній доріжці знаменитої набережної Круазетт цілий тиждень позували перед пресою та фанатами сотні відомих у світі акторів, режисерів, сценаристів. Ну і, звісно, цікавим був сам конкурс, на якому мали обрати найкращий фільм. Ніколи не ставився серйозно до змагань, переможців яких визначає не конкретний результат, а певне журі. Не тому, що не поважаю авторитетних фахівців, які у цих журі засідають, а тому що у категорії "подобається — не подобається" справедливості бути не може за визначенням. Через це рішення різноманітним журі підказує здебільшого політична ситуація на момент вибору. Зізнаюся, щойно дізнався про фільми-претенденти (не подивився фільми, а просто почув, про що вони), був упевнений, що переможе фільм про кохання двох дівчат. Бо дуже це питання нині для тої ж Франції важливе — саме напередодні фестивалю їхній президент підписав закон про дозвіл одностатевих шлюбів.
Оце поки ми тут дурницями займаємось, у Каннах відбувся щорічний кінофестиваль. На червоній доріжці знаменитої набережної Круазетт цілий тиждень позували перед пресою та фанатами сотні відомих у світі акторів, режисерів, сценаристів. Ну і, звісно, цікавим був сам конкурс, на якому мали обрати найкращий фільм. Ніколи не ставився серйозно до змагань, переможців яких визначає не конкретний результат, а певне журі. Не тому, що не поважаю авторитетних фахівців, які у цих журі засідають, а тому що у категорії "подобається — не подобається" справедливості бути не може за визначенням. Через це рішення різноманітним журі підказує здебільшого політична ситуація на момент вибору. Зізнаюся, щойно дізнався про фільми-претенденти (не подивився фільми, а просто почув, про що вони), був упевнений, що переможе фільм про кохання двох дівчат. Бо дуже це питання нині для тої ж Франції важливе — саме напередодні фестивалю їхній президент підписав закон про дозвіл одностатевих шлюбів. І як, скажіть, не поставити після цього на перше місце кіно про гомосексуалістів чи то пак гомосексуалісток? Пригадав із цієї нагоди, як колись давно у польському містечку Сопот щороку проходив пісенний фестиваль, де учасник від СРСР завжди опинявся серед лауреатів. У своїй відданості радянським окупантам тодішня польська влада пішла згодом ще далі — у Польщі був заснований щорічний конкурс на краще виконання радянської пісні. Ніби усі поляки лише про те і мріяли, щоб заспівати щось із репертуару Людмили Зикіної чи Мусліма Магомаєва. Про що насправді мріяли поляки і тоді не було особливим секретом. Мріяли вони чимшвидше позбавитись залежності від батьківщини тих радянських композиторів. Коли позбавилися — одразу забули про радянські пісні, Аллу Пугачову та Льва Лещенка. Скажете, що порівняння некоректні? Що ставити поруч радянських окупантів, які понад сорок років тримали у неволі Польщу та інші країни Східної Європи, та мирних гомосексуалістів не зовсім справедливо? Не скажіть! Політику, а все, що робиться публічно, є політикою, визначає насамперед економіка. У Франції, як і в решті країн Євросоюзу, триває економічна криза. Не така, як у нас, коли все за рік дорожчає удвічі, а серйозніша — там через один відсоток подорожчання народ на барикади лізе. Криза ця від того, що французи хочуть добре жити, а це значить, добре заробляти. Роботи ж на усіх не вистачає. Який вихід? Стратегічний, такий що на десятиліття, один — треба щоб французів менше було. Чим закінчується дівоча любов, оспівана у фільмі-переможці Каннського кінофестивалю? Щастям закоханих та гарними про це кінофільмами, романами, піснями та законопроектами. І усе. Звичайна ж любов, про яку прийнято було раніше знімати кінофільми, писати романи та співати пісень, закінчується шлюбом та дітьми. Або дітьми та шлюбом. Або просто дітьми. Дітей цих треба годувати, навчати, виховувати, давати їм освіту і роботу. Скільки клопотів для уряду! А від жіночої любові — жодних дітей, а значить жодних проблем! Шкода, що у нас Янукович з Азаровим поки до цього не додумались. Може, подумають після того, як той фільм про дівочу любов покажуть на наших екранах. Кажуть, що там не лише зітхання та поцілунки показують, а й усе інше до найменших подробиць. Ось подивляться це усе наші дівчата, навчаться як слід між собою кохатись і народжуваність різко зменшиться. Запитаєте, що чоловікам тоді робити? Як що? Чекати нового кінофестивалю у Каннах із фільмом про чоловічу любов.
