Уперше я побачив його на власні очі двадцять років тому. У київському палаці «Україна» проходили збори чергової «одноразової» партії під президентські вибори. Партія була провладна, тож список усіх без винятку учасників, гостей та журналістів попередньо затверджували на рівні областей, а потім у столиці. А вже у самому палаці усіх без винятку ретельно обшукували, як пасажирів у аеропорту перед вильотом. Тому я дуже здивувався, коли побачив у перерві людину, яка йшла коридором у супроводі численної охорони. Цією людиною був Медведчук.
Згадую, як подумав тоді — скільки ж це треба зробити людям добра, що навіть серед ретельно відібраної та обшуканої публіки страшно ходити без охорони? За кілька років по тому довелося побачити кортеж Медведчука із кількох авто, два із яких були абсолютно однаковими і з однаковими номерами. Коротше, ви зрозуміли, що вже дуже давно ця людина перебуває під ретельною і цілодобовою охороною. І, напевно, дуже від цього щаслива. Щаслива, бо не здогадується, що насправді живе не на волі, а в ув’язненні.
Приблизно так само, як ми жили за часів СРСР, коли невсипущі прикордонники цілодобово охороняли рубежі нашої тодішньої батьківщини. Як потім виявилося, охороняли вони не нас від закордону, а навпаки — закордон від нас. Бо жили ми тоді у величезній тюрмі. Багато хто про це і не здогадувався і навіть був із того щасливий. Так само як щасливий тепер Медведчук, якого, як видається, і вночі охороняють у спальні.
Запитаєте, до чого я це? Який стосунок щастя Медведчука, який надійно охороняється, має до нас з вами? Відповідаю — безпосередній! Бо усі, хто називає Медведчука головним ворогом України та посібником агресора, вимагаючи його за це посадити, не розуміють, що він вже сидить! Він вже знаходиться в ув’язненні! Бо так само, як засуджений у тюрмі, Медведчук не може просто так вийти і прогулятися там, де хоче. Винятково з охороною і там, де можна! І що з того, що він відбуває свій довічний термін не у тюремній камері, а у палацах різного ступеня розкошів? У наших тюрмах нині теж непогано живуть ті, хто має гроші. І харчування у них найкраще, і розваги… Головне — і засуджені у тюрмі, і Медведчук у своїх палацах абсолютно однаково позбавлені волі.
Але засудженим легше — вони мають шанс вийти на волю після закінчення терміну ув’язнення. Медведчуку ж сидіти під вартою доведеться довічно. Тож прокурори можуть не метушитися дарма. Все вже зроблено!