Чув, що є такий документ — класифікатор професій, де офіційно зафіксовано усі можливі професії. І коли того, чим ти займаєшся, у тому класифікаторі немає, не бачити тобі в старості щедрої пенсії від держави. Каюсь, але жодного разу того класифікатора на власні очі не бачив, а тепер, гадаю, його вже пізно шукати.
Я про інше — про заняття, яких немає у жодних класифікаторах, але які є дуже приємними, почесними, дохідними і, що найголовніше, необтяжливими. У роки мого дитинства, що минуло за часів клятого комуністичного режиму, в СРСР існували антифашисти. Фашистів, ясна річ, не було і бути не могло, а ось антифашистів вистачало. Вони завзято виступали по радіо і телебаченню, збиралися на усілякі форуми та конференції, коротше, дуже корисною була ця їхня діяльність. Причому згадані конференції та форуми відбувалися здебільшого за кордоном, куди простому громадянину тоді було як нині до планети Марс. Тож у моїй дитячий фантазії боролися між собою дві мрії — стати або льотчиком, або антифашистом. З льотчиком було водночас і простіше, і складніше. Слід було мати міцне здоров’я, вступити до потрібного навчального закладу, вчитися, складати іспити, проходити практику… Зовсім не те було з антифашистами — жоден технікум, інститут, не кажучи вже про училища, на антифашистів не вчив. Не було такої професії! Професії не було, а оті антифашисти були! Тоді я так і не додумався, як до них потрапити, тож довелося обирати між навчанням або на гідротехніка, або на слюсаря-монтажника. А це було зовсім не те! Мрію про веселе життя із виступами по телебаченню та мандрами по міжнародних конференціях, довелося відкласти. Але життя ще не закінчилося! З антифашистами у нас, принаймні поки що, проблеми, зате довкола несподівано завелись антикорупціонери. Досвід підказав мені, що це те ж саме, що й антифашисти — виступай собі по телевізору, давай інтерв’ю і мандруй по форумах за чужий рахунок! Скажете, що корупціонери у нас тепер є, не те що колись фашисти? А де ви їх бачили, тих корупціонерів? Зате антикорупціонерів скільки завгодно — досить увімкнути хоч телевізор, хоч інтернет. Життя у них просто вирує! Причому займаються вони, так само як колись антифашисти, невідомо чим! І це прекрасно! Це та сама дитяча мрія про сите і забезпечене життя без жодних обов’язків! Тож вирішив я, що час настав! Гарно говорити про все хороше проти усього поганого я вмію не гірше за інших, тож вперед в антикорупціонери! Почав запитувати, де до них записують. І одразу вилізли ті ж самі проблеми, як колись з антифашистами. Але я вже не маленький! Я не повірю, що антикорупціонери беруться нізвідки! Я точно знаю, що аби до них потрапити, слід трохи заплатити. Залишилося дізнатись, кому саме і скільки!