Коли восени 1990 року суперпатріотичні керівники Рівного вирішили перейменувати вулицю Комуністичну на вулицю 16 Липня (день проголошення Декларації про суверенітет України), ніхто не міг подумати, що ця дата так швидко зникне з календаря і забудеться. Спробуйте запитати перехожих на цій вулиці, що означає день 16 липня. Навряд чи хоч один дасть правильну відповідь. Думаю, що й у міськвиконкомі не всі тепер пам’ятають, що вони у місті наперейменовували 17 років тому. А дарма. Видно, карма така у тої вулиці, яка встигла побувати свого часу навіть вулицею Леніна, що кожна її назва щось нехороше нам приносить. Ну Ленін з комунізмом, з ними все ясно. А що може бути від дати 16 липня?
Коли восени 1990 року суперпатріотичні керівники Рівного вирішили перейменувати вулицю Комуністичну на вулицю 16 Липня (день проголошення Декларації про суверенітет України), ніхто не міг подумати, що ця дата так швидко зникне з календаря і забудеться. Спробуйте запитати перехожих на цій вулиці, що означає день 16 липня. Навряд чи хоч один дасть правильну відповідь. Думаю, що й у міськвиконкомі не всі тепер пам’ятають, що вони у місті наперейменовували 17 років тому. А дарма. Видно, карма така у тої вулиці, яка встигла побувати свого часу навіть вулицею Леніна, що кожна її назва щось нехороше нам приносить. Ну Ленін з комунізмом, з ними все ясно. А що може бути від дати 16 липня? Я теж так думав колись, не здогадуючись, що справжня небезпека завжди приходить звідти, звідки її ніхто і ніколи не очікує. Ну хто, скажіть, міг таке подумати на Чорнобильську АЕС? Стояла собі, гуділа потроху ураном, як десятки подібних АЕС стоять і гудуть досі. Скільки сил і грошей було витрачено після 1986 року на запобігання новим аваріям на АЕС! Не треба було цього робити. Бо наступний раз гахне зовсім в іншому місці й взагалі не так. Згадаймо Нью-Йорк 11 вересня 2001 року. Ну хто міг подумати до цього, що у хмарочоси можна синхронно врізатися пасажирськими літаками? Ні до ні після нічого подібного не було і не буде. Буде щось нове, як те цунамі у грудні 2004 року, яке раптом змило на смерть кілька тисяч веселих пляжників. І цунамі на пляжах більше ніколи не буде. Можна не будувати для цього захисних бар’єрів, звісно, якщо не мати бажання на цьому добре заробити. Ну хто міг подумати, що на залізниці той фосфор раптом загориться? Що потяги на ділянці Львів-Здолбунів регулярно перекидаються — це нікого, до речі, чомусь не дивує. Ну перекинулись вагони, та й перекинулись. Що тут такого? А тут фосфор смертельний у тих вагонах виявився. Чи то польський, чи то казахський. Жовтий, одне слово. Думаєте, тепер нам від фосфору слід захищатися? Пізно вже! Вдруге фосфор не загориться більше ніде і ніколи. Запитаєте, при чому тут вулиця 16 Липня у Рівному? Не повірите, але увесь понеділок я чомусь згадував отой наш забутий суверенітет, який ми встигли лише один раз відсвяткувати. Шкода мені було чомусь цього дня і цього свята. Ось і наврочив. Тепер день 16 липня буде точно згадуватись не один рік. Бо ще невідомо, що той фосфор навколо залізниці наробив, куди впала та фосфорна хмара, кого встигла смертельно чи не дуже смертельно отруїти. Можливо, на заміну радіоактивним грибам та чорницям, яких вже ніхто у нас не боїться, прийдуть нові гриби і ягоди — фосфорні. Можете заперечити, що 16 липня тут ні до чого, що винний в усьому знову призначений до уряду Кузьмук, за часів якого українські бойові ракети влучали то у житлові будинки, то в ізраїльські пасажирські літаки. Занадто багато честі тому Кузьмуку. У нас і без нього все регулярно горить і вибухає. Може, то суверенітет в усьому винний? А що це таке — суверенітет? Те ж саме, що й 16 липня, світле щось, фосфорне...
