Зовсім заплутали наші законодавці. Спочатку зробили 8 травня днем пам'яті жертв другої світової війни. Думав, що це замість "дня побєди" 9 травня. Виявилось, що не замість, а додатково. Тобто 8 числа (робочий день) ми маємо сумувати за загиблими, а назавтра разом з Пуйлом святкувати "перемогу радянського народу". І так у нас все. Не було про що говорити промосковським "опозиціонерам", тому прийняли закон про скасування комуністичної символіки.
Закон за усіма ознаками ідіотський. Тому що комуністичну символіку слід не забороняти законами з терміном виконання у півроку (такий закон, до речі, вже приймався за Ющенка). Цю символіку слід просто знищувати. Ніколи не забуду як 1990 року, ще за часів СРСР, у Тернополі назвали центральну вулицю іменем Бандери. Тож місцеве КДБ знаходилось на вулиці Бандери. Звісно, що довго вони разом не пробули. І не треба було тоді ані у Тернополі, ані в нас у Рівному очікувати якихось законів. Тоді ми просто повалили усі ті пам'ятники та перейменували вулиці за власною волею. Так само позаторік повалили статую Леніна у Києві, після чого режим Януковича був приречений. А що буде тепер? Тепер півроку нам буде про що поговорити. Замість того, щоб перемагати ворога на нашій землі. А як його перемогти, якщо з одного боку в нас ніби "вітчизняна війна", а з іншого — якесь незрозуміле "АТО". Хоча чому незрозуміле? По місту вже котрий місяць ходять цигани у камуфляжі і просять "подати герою АТО". І жодної загадки тут немає. Бо ж відомо, що усі наші "радикали" працюють виключно на московський телевізор. Працювала УНСО — заглохла. З'явилась "Свобода" — прокралась. Народився "правий сектор" — почалася війна. Тож маємо справу з черговою законодавчою (!) провокацією. Нас знову хочуть розділити і посварити. Недарма вже другий тиждень усюди чути, що немає цій владі більше чим займатися, ніж міста і села перейменовувати. Це і справді так. Бо перейменовувати комуністичні назви і знищувати комуністичні пам'ятники слід одразу і без дискусій. Коли ж цю бодягу розтягують на півроку, то начувайтесь! Гарантую вам нових "ополченців", які "захищатимуть" із російською зброєю пам'ятники Леніну та вулиці Дзержинського. Скажете, що це перебільшення, що усі ці "майскіє празднікі" народ вже давно використовує для саджання картоплі. Бо народ у нас розумний. Народ знає — на владу, яка "і вашим і нашим", сподіватися не варто ніколи. А картопля — це не влада. Вона ніколи не зрадить, якщо її вчасно посадити.
