У роки мого дитинства кожен куточок Рівного мав свого "короля". Ним був зазвичай нахабний юнак, який збирав навколо себе місцеву шпану, аби грабувати беззахисних підлітків, які траплялися їм на вулиці, особливо у вечірні години. Тоді школяр чи студент із села ризикував як мінімум позбутися кишенькових грошей чи ще чогось хоч трохи цінного, як максимум — отримати добрячих стусанів. Інколи бувало і те й інше. Подібні "королі" наводили жах на місцевих підлітків і дуже цим пишалися.
Щоправда, їхнє "королівство" закінчувалося щойно зустрічний підліток був разом із дорослими. Більше того — навіть двірник чи прибиральниця легко виганяли цих "королів" зі своєї території без найменшого спротиву. Запитаєте, куди дивилася міліція? Туди само, куди й тепер — охоронцям порядку не було сенсу витрачати час на юних хуліганів, допоки ті не йшли на крадіжки чи не брали до рук ножа. Зрештою, "відкоролювавши" кілька років і ставши дорослими, бандикуваті підлітки або припиняли займатися цим (треба було десь працювати), або потрапляли до буцегарні, таки вчинивши більш тяжкий злочин, або просто спивалися. Можливо, так воно є і тепер, не знаю. Шляхи мої з часів дитинства якось із тими "королями" не перетиналися. Зате знаю інше — у нас з'явилися інші "королі", які творять насильство під "політичними" гаслами. Чому б і не побити когось беззахисного, коли є "старший", який називає це "політичним протестом"? Одним із різновидів сучасних "королів" є нині накачані молодики, які не обтяжені суспільно корисною працею. Кілька років тому їх назвали "тітушками", інакше — добровільними помічниками бандитської влади. Тепер влада у нас вже ніби не бандитська, але хлопці з подібними нахилами нікуди не поділися. Зараз вони несподівано нападають на окремих представників влади під "патріотичними" гаслами, символічно саджаючи тих у сміттєві баки. Зовні все ніби зрозуміло — молодики таким чином протестують проти "корупціонерів". Та протест цей якийсь вибірковий виходить. Бо ж якщо вже саджати до сміттєвих баків представників нинішньої влади, то починати слід із Порошенка та Яценюка. До них у народу найбільше претензій накопичилося. Але до таких політиків та чиновників у нинішніх "королів" смітників руки закороткі. Приблизно так само, як у вуличних "королів" мого дитинства до двірника дяді Васі. Ці "королі" добре розуміють, на кого можна напасти, а на кого зась. І коли з хуліганистими підлітками все ясно, то з "протестувальниками" все набагато складніше. Має ж бути хтось, хто каже їм, кого саме слід посадити до сміттєбака. Ну не вірю я, що ці хлопці орієнтуються у тонкощах владних розкладів! Шукати їхніх натхненників справа марна — навіть якщо знайдеш, то нічого не докажеш, а навпаки, станеш "ворогом демократії". Що тоді робити? У дитинстві такі, як я мали кілька варіантів. Або ходити по вулицях лише з дорослими, або бути здатним дати тим "королям" прочухана, або не ходити там, де вони "королюють". Кожен із нас вибирав своє. І нинішнім чиновникам та політикам теж слід робити вибір. Або ходити з охороною, або очолити цих молодих "патріотів", або вибирати, де можна безпечно ходити. Можна, звісно, працювати так, аби ні в кого не було претензій. Та хіба для цього вони пруться до влади?
