Як повідомила преса, у деяких містах на сході нашої країни групи громадян урочисто відзначили 90-річчя Ленінського комсомолу. Нічого з того святкування не вийшло. Організатори з числа професійних комсомольців 70-80-х років минулого століття змушені були урочисто пити горілку в дуже вузькому колі. Приблизно у тому ж самому, в якому вони пили ту горілку двадцять чи тридцять років тому після чергового «заходу» за участю силою загнаних туди молодих людей. Вважається чомусь, що саме завдяки комсомолу молоді люди тих вже давніх часів мали можливість займатися спортом, танцями, музикою та іншими приємними речами, а також правильно виховуватись. Наприклад, у будівельних загонах, організованих тим самим комсомолом. Насправді той комсомол усім лише заважав. Молодь і підлітки й самі були здатні розважатися, виховуватися і заробляти зайву копійку.
Як повідомила преса, у деяких містах на сході нашої країни групи громадян урочисто відзначили 90-річчя Ленінського комсомолу. Нічого з того святкування не вийшло. Організатори з числа професійних комсомольців 70-80-х років минулого століття змушені були урочисто пити горілку в дуже вузькому колі. Приблизно у тому ж самому, в якому вони пили ту горілку двадцять чи тридцять років тому після чергового «заходу» за участю силою загнаних туди молодих людей. Вважається чомусь, що саме завдяки комсомолу молоді люди тих вже давніх часів мали можливість займатися спортом, танцями, музикою та іншими приємними речами, а також правильно виховуватись. Наприклад, у будівельних загонах, організованих тим самим комсомолом. Насправді той комсомол усім лише заважав. Молодь і підлітки й самі були здатні розважатися, виховуватися і заробляти зайву копійку. Але робити це без комсомолу було практично неможливо. Що було потім, всі добре знають. Після того як комунізм закінчився, спритні комсомольські «вожді» або приватизували на свою користь величезну кількість майна та коштів «молодіжної організації» і стали банкірами та бізнесменами, або бігцем позаймали чільні місця у нових «національно-визвольних» організаціях. Та коли першим, тим, що приватизували комсомольське майно, вдалося хоча б копійку заробити, то другі, ті, що у політику пішли, розвалили у тій політиці все, що могли. Бо ж сучасні політичні організації — це не комсомол, до якого можна було силою загнати практично усіх громадян віком від 14 до 28 років. У ці організації народ має йти добровільно. А хто до тих комсомольців добровільно піде? Правильно, тільки такі ж самі колишні комсомольці. Які не змогли пробитися у старі часи і намагалися це зробити у часи нові. Не вийшло. Щороку перейменовуючи свої партії та блоки, політики із числа колишніх комсомольців остаточно відвернули від себе народ. Народ тепер повірив іншим «комсомольцям» із старих часів. Була у нашій колишній країні ще одна потужна організація, до якої теж потрапляли не з власної волі. Організація ця називалась тоді «місцями позбавлення волі». У цих місцях теж були свої лідери, які теж змогли пробитися на керівні місця за набагато більш жорсткої, ніж у комсомолі, конкуренції. І коли лідери тої самої другої організації вийшли на волю, комсомольцям поруч з ними вже не було що робити. Народ відчув, у кого справжня сила. Тому й готовий у нас чи кожен другий проголосувати на вільних і демократичних виборах за вихованця того самого «другого комсомолу». Вірять йому люди, знають, що такі люди, на відміну від комсомольських базік, чесно відповідають «за базар». Таким і послужити приємно. Тож і пішли у нас молоді та розумні хлопці до того самого другого «регіонального» комсомолу. Не з любові чи переконань. А тому що через «регіони» можна пробитися до влади так само, як через колишній комсомол, до керівництва якого лізли теж не з любові та переконань. Не варто засуджувати оцих молодих і спритних. Вони теж коли-небудь збиратимуться десь у вузькому колі, щоб відзначити який-небудь свій ювілей. А от широкого кола щирих прихильників у нових регіональних спритників, так само, як тепер у старих спритників комсомольських, ніколи не буде. Тому що не може бути у такій організації любові. Хіба що тюрма для тих, хто був занадто спритним. Але тюрма — це не надовго. Не вірите? Запитайте у «регіоналів».
