Колись давно якийсь розумник назвав кілька мальовничих схилів уздовж річки Случ у Березнівському районі «Надслучанською Швейцарією». І справді, майстерно зроблені фотознімки тих схилів вражали красою природи. Якщо ж врахувати, що справжньої Швейцарії у ті часи ніхто з нас не бачив (навіть у кіно про Штірліца під виглядом Швейцарії показували Латвію), то чому було б і не назвати так ті гарні місця? Можна навіть поїхати туди і помилуватися краєвидом. Хоч зараз рушайте, їхати недалеко. Тільки дивитися на ті краєвиди бажано саме з тих місць, звідки робили фотознімки для альбомів. Бо варто трохи убік глянути, то замість Швейцарії побачиш дорогу розбиту, село у багнюці, алкашів під гастрономом, ліс нахабно вирубаний… Тож ракурс слід правильний шукати. А можна і не шукати. І не їхати нікуди. Просто на вулицю вийти і довкіл глянути.
Колись давно якийсь розумник назвав кілька мальовничих схилів уздовж річки Случ у Березнівському районі «Надслучанською Швейцарією». І справді, майстерно зроблені фотознімки тих схилів вражали красою природи. Якщо ж врахувати, що справжньої Швейцарії у ті часи ніхто з нас не бачив (навіть у кіно про Штірліца під виглядом Швейцарії показували Латвію), то чому було б і не назвати так ті гарні місця? Можна навіть поїхати туди і помилуватися краєвидом. Хоч зараз рушайте, їхати недалеко. Тільки дивитися на ті краєвиди бажано саме з тих місць, звідки робили фотознімки для альбомів. Бо варто трохи убік глянути, то замість Швейцарії побачиш дорогу розбиту, село у багнюці, алкашів під гастрономом, ліс нахабно вирубаний… Тож ракурс слід правильний шукати. А можна і не шукати. І не їхати нікуди. Просто на вулицю вийти і довкіл глянути. Всюди замість магазинів, кафе, швейних ательє самі лише банки стоять. Причому закордонні, навіть швейцарський серед них знайти можна. Шведський я вже знайшов дорогою на базар. Якщо вірити книжкам, які стверджують, що Швейцарія є країною мальовничих гір, точних годинників і банків, то ми всі уже практично там. Скажу більше: у Швейцарії все не зовсім так, як пишуть. Там справді є банки. Ті самі швейцарські. Але поруч із банками у тій Швейцарії стоять собі магазини, кафе, ресторани, майстерні… Я так розумію, що ті наші люди, які вирішили у місті нашому Швейцарію влаштувати, там самі не були. Як наслідок, зрозуміли все буквально. Не збагнули наші люди, що коли називається Швейцарія «країною банків», це зовсім не означає, що там, окрім тих банків, нічого більше немає. Навпаки! Все там дуже навіть є! Навколо тих банків і вулиці гарні з будинками ошатними, і школи, і стадіони, і парки, і все-все! І всюди там люди ходять. Не гроші на рахунки складають і депозити беруть, а просто живуть собі. Працюють, навчаються, відпочивають, розважаються, дітей виховують… І там все для цього є. А що у нас? Хочеш працювати? Іди в банк! Хочеш навчатися? Навчайся на банкіра! Хочеш відпочивати? Читай банківські документи! Хочеш розважатися? Вивчай депозитні програми! Хочеш дітей виховувати? Вивчай разом із ними тонкощі кредитування! Ледь не забув! Це все ще й застрахувати треба, то додайте до наших праці та розваг оті страхові прибамбаси, від яких проходу нема. Поки з цим усім впораєтесь, вам буде вже не до відпочинку. Не треба вам буде ні парків, ні стадіонів, ні дитячих майданчиків. Маршрут один: банк, страхова компанія, кредитна спілка… Бо ж ми якщо вже беремось за щось, то робимо це по-справжньому, не те що ті європейці. Сказали нам, що у них ринкова економіка? Ми у відповідь усе місто на ринок перетворили на заздрість німцям-французам. Сказали нам, що у них розвивається банківський сектор, то й ми собі банків понавідкривали більше, ніж у тих швейцарців зі шведами. І тепер Швейцарія у нас не «Надслучанська» за сто кілометрів від міста, а «Надустянська», просто у центрі міста над тим, що річкою колись було. Приїжджайте і милуйтесь на нашу Швейцарію! Тільки довкіл не дуже роздивляйтесь. Ті, що по смітниках нишпорять, ще не доросли до розуміння депозитних тонкощів.
