Лише тепер почав розуміти слова із старого кінофільму – «…ми тєбя нє больно зарєжем…». Раніше, по молодості, сприймав цю фразу як взірець «чорного гумору» кримінального злочинця. Тепер, почитавши міжнародні конвенції, починаю заглиблюватись в тему.
Ну за що ті американці із французами та німцями до сирійського диктатора причепилися? За те, що дітей повбивав, отруївши газом? А якби не газом? А просто бомбою, автоматом-пістолетом, сокирою, нарешті? А якби той Асад щодня нарубував собі на сніданок кілька діточок? Якщо слідувати логіці західних демократій, то нічого йому б за це не було! Бо хімічна зброя заборонена міжнародними конвенціями, а сокира у кожного в сараї. Тож сокирою, виходить, можна? Не смійтеся, у країнах, де рівень життя вдесятеро вищий за наш, є таке поняття, як «гуманне вбивство». І не лише людей. Он у Нідерландах історично нещодавно вирішили, що хутрових звірів на тамтешніх фермах вбивають «негуманно». І закінчилось виробництво голландського натурального хутра. У них, тобто у ситій Європі, взагалі вбивати досить комфортно. Узяв автомат, розстріляв десяток-другий випадкових перехожих і можеш до кінця життя ні про що не думати. Сидіти у комфортабельній камері з кондиціонером і семиразовим харчуванням, ходити на прогулянки і писати мемуари про те, як ти вбив отих нещасних… Як на мене, це не набагато гірше, ніж добувати вугілля у шахтах Донбасу. Навіть краще. Чому так? Чому світове цивілізоване співтовариство вважає, що влада у тій чи іншій державі може робити із своїми громадянами все що завгодно, окрім отруєння газом? Звідки вони взяли, що померти від газу гірше, ніж від кулі, бомби, ножа чи овочерізки? Чому західні союзники стріляють ракетами лише туди, де, за їхньою інформацією, застосували хімічну зброю? Гадаю, ці самі західні демократи і самі не знають чому. Просто так склалося історично – газом вбивати боляче, а усім іншим не дуже. Що цікаво, спробувати це на собі усі ці борці із хімзброєю якось не наважуються. Їздять по конференціях, смачно їдять та зручно відпочивають, втомившись від обговорення резолюцій. А у цей час десь когось розстрілюють чи бомблять. Так воно і буде надалі. Аж поки любителі неболяче зарізати не доберуться до тих західних демократів. Але тоді вже може бути пізно – в останній світовій війні понад п’ятдесят мільйонів осіб знищили неболяче. Навіть у газових камерах концтаборів. Бо газ у тих камерах там був не отруйний, який, як ми знаємо, заборонений міжнародними конвенціями, а звичайний вихлопний. Такий самий, яким ми щодня труїмося на наших вулицях. Коротше, якщо вас раптом почнуть різати, не переймайтесь, це не боляче. А якщо жити хочете, то ріжте першими. Головне – не порушуйте конвенцію про заборону хімічної зброї!
Микола НЕСЕНЮК.
